Провадження № 2/641/2372/2025 Справа № 641/4083/25
30 вересня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4083/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовною заявою до відповідача в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 02561-07/2024 в розмірі 39975,00 грн., за договором позики № 79156417 в розмірі 19482,00 грн., за договором позики № 2343651 в розмірі 12495,00 грн., за кредитним договором № 8080444 в розмірі 35528,43 грн., за кредитним договором № 08056-07/2024 в розмірі 34800,00 грн., а всього в загальному розмірі 142280,43 грн., та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02.07.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02561-07/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 191124/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 39975,00 грн. з яких: 13000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20475,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 6500,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
10.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79156417. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 26.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 19483,00 грн. з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1494,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 11988,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
31.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2343651. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 08.10.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 12495,00 грн. з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,60 грн. - сума заборгованості за процентами, 8000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 489,40 грн. - комісія за надання позики.
13.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 8080444. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 27.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022025 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2025 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 35528,43 грн. з яких: 11560,85 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18017,58 грн. - сума заборгованості за процентами, 5950,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
08.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08056-07/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 27.11.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27112024/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 27.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 8000,00 грн. з яких: 10800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року позовну заяву прийнято, відкрито провадження по вищевказаній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі. Крім цього представник позивача зазначив, що проти розгляду справи в заочному порядку він не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.
Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02561-07/2024..
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 13000,00 грн., строком на 120 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,50 % на день.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 191124/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 39975,00 грн. з яких: 13000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20475,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 6500,00 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
10.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79156417.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 0,83 % на день.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників від 26.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 19483,00 грн. з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1494,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 11988,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
31.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2343651.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 15 днів зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % на день. Комісія за надання позики 12,24 % від суми наданої позики, що становить 489,40 грн.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників від 08.10.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 12495,00 грн. з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,60 грн. - сума заборгованості за процентами, 8000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 489,40 грн. - комісія за надання позики.
13.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 8080444.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 11900,00 грн., строком на 360 днів зі сплатою відсотків кожні 15 днів у розмірі 1,15 % в день. Комісія за надання позики 12,24 % від суми наданої позики, що становить 489,40 грн.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 27.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022025 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2025 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 35528,43 грн. з яких: 11560,85 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18017,58 грн. - сума заборгованості за процентами, 5950,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
08.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08056-07/2024.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 120 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,50 % в день.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 27.11.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27112024/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників від 27.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 8000,00 грн. з яких: 10800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.
Наявність заборгованості за кредитними договорами зумовила звернення ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідност. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 142280,43 грн.
Судом встановлено, що у відповідності до умов кредитних договорів № 02561-07/2024, № 79156417, № 2343651, № 8080444, № 08056-07/2024 первісні кредитори взяті на себе зобов'язання за договором виконали своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконала, отримані кредитні кошти, проценти за користування ними у повному обсязі не сплатила.
З матеріалів справи також встановлено, що право вимоги за вказаними кредитними договорами перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами не виконувала, у визначені договорами строки погашення кредиту, процентів за кредитним договором не здійснив, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 02561-07/2024 в розмірі 33475,00 грн., яка складається з 13000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу, 20475,00 грн. суми заборгованості за процентами, за договором позики № 79156417 в розмірі 7494,00 грн., яка складається з 6000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу 1494,00 грн. суми заборгованості за відсотками, за договором позики № 2343651 в розмірі 4005,60 грн., яка складається з 4000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу, 5,60 грн. сумою заборгованості за відсотками, за кредитним договором № 8080444 в розмірі 29578,43 грн., яка складається з 11560,85 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу, 18017,58 грн. сумою заборгованості за відсотками, за кредитним договором № 08056-07/2024 в розмірі 18800,00 грн., яка складається з 8000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу 10800,00 грн. сумою заборгованості за відсотками.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені та штрафів за кредитним договором № 02561-07/2024 в розмірі 6500,00 грн., за договором позики № 79156417 в розмірі 11988,00 грн., за договором позики № 2343651 в розмірі 8000,00 грн., за кредитним договором № 8080444 в розмірі 5950,00 грн., за кредитним договором № 08056-07/2024 в розмірі 16000,00 грн., а всього в загальному розмірі 48438,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Враховуючи вищевикладене, підстав для нарахування неустойки у вигляді пені після 24 лютого 2022 року немає.
Щодо стягнення з відповідача комісії за надання позики № 2343651 у розмірі 489,40 грн. суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21 ЗУ Про захист прав споживачів у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).
Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ Про банки та банківську діяльність, частини першої статті 21 ЗУ Про захист прав споживачів у редакції, чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті 3 та частини третьої статті 509 ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.29 постанови у справі №496/3134/19).
Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними (п. 32.8 Постанови у справі №496/3134/19).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Оскільки умови договору щодо обов'язку здійснення платежу за комісією є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією в сумі 489,40 грн. не підлягає стягненню.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 93353,03 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 65,61 %, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1986,67 грн. (3028грн.*65,61%/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 02561-07/2024, за договором позики № 79156417, за договором позики № 2343651, за кредитним договором № 8080444, за кредитним договором № 08056-07/2024 в загальному розмірі 93353,03 грн. та витраті зі сплати судового збору у розмірі 1986,67 грн., а всього стягнути 95339 (дев'яносто п'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 70 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Сторони по справі :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» , місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри 30), Код - 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.О.Музиченко