Справа № 624/660/23
провадження № 2/624/454/25
29 вересня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Богачової Т.В., з участю секретаря судового засідання Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району Харківської області питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поданої у рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок
У провадженні Кегичівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок. Так, позивач звернувся до суду з позовом про припинення спільної часткової власності, виділення зі спільного майна частки в натурі ОСОБА_2 - 5/6 частини 2-х земельних ділянок контур поля №5 земельних ділянок - № 236, НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка становить 6,8821 га, та 6,8703 га, з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310 в межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області.
27 травня 2025 року представник відповідача - адвокат Ковкін О.В. засобом «Електронний суд» подав позовну заяву (зустрічну) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просив прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. про визнання права власності в порядку спадкування за законом. У прохальній частині зустрічного позову позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203724. Крім цього, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203725.
03.06.2025 ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поданої у рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок.
29.08.2025 постановою Харківського апеляційного суду ухвала Кегичівського районного суду Харківської області від 03.06.2025 скасована та справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
25.09.2025 представником позивача за зустрічним позовом - адвокатом Ковкіним О.В. направлена на адресу суду заява про відвід судді, в задоволенні якої ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26.09.2025 було відмовлено.
Представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Ковкін О.В. у підготовче судове засідання не з'явився, в заяві про відвід від 25.09.2025 просив судове засідання, призначене на 29.09.2025 провести за його відсутності та за відсутності його довірителя.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник позивача за первісним позовом - адвокат Каніщева В.С. у підготовче судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила провести розгляд справа за її відсутності та за відсутності її довірителя. Крім цього, в цій заяві зазначила, що заперечує проти прийняття зустрічного позову, оскільки у справі № 624/937/21 є інших склад учасників, а саме орган місцевого самоврядування - Кегичівська селищна рада Харківської області та інші спадкоємці.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилася, про місце, день та час судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, проаналізувавши доводи учасників судового провадження, судом встановлено, що даний зустрічний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно ст.175 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зокрема до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 1 211,20 грн.
Зустрічна позовна заява була подана в електронній формі через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомукаційної системи. Докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу позивачем до суду надані.
При ознайомленні з матеріалами справи, судом встановлено, що позивачем при поданні позову судовий збір сплачений у розмірі 968 гривень 96 копійок.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом зустрічного позову є дві вимоги немайнового характеру: визнання права 1/6 частини на дві земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за даним позовом складає 1937,92 гривень (968,96+968,96) з яких сплачено позивачем при подачі позовної заяви до суду 968,96 гривень, а тому підлягає до сплати сума судового збору у розмірі 968,96 гривень.
Реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA118999980313161206000020609 Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кегичівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).
Також, позивачу роз'яснюються положення п.2, п.5 ч. 3 ст.175 та ч. 5 ст.177 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, як визначено п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так, представником позивача до зустрічної позовної заяви надано лише копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.03.2021. Інших доказів, які б підтверджували фактичні обставини позову, а саме: копії паспорту та місця реєстрації позивача, копії свідоцтва про народження, копії свідоцтва про смерть спадкодавця та інше, не надані.
Крім того, обґрунтовуючи позовну заяву позивач до складу учасників справи залучив лише відповідача та третю особу приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О., а інших спадкоємців, які зазначені в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не залучає.
За таких обставин, позивачу роз'яснюється необхідність уточнення кола учасників справи, з урахуванням положень ст.ст.42,43,48,49,52,53,54 ЦПК України.
Також, суд інформує, що у зустрічній позовній заяві третя особа зазначена, як приватний нотаріус Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О., але на цей час, а саме з 19 вересня 2024 року Красноградський район Харківської області було перейменовано на Берестинський район у відповідності до постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів».
Таким чином, позивачем у зустрічній позовній заяві не вірно зазначена дані щодо третьої особи.
Оскільки маються розбіжності у зазначенні найменування третьої особи, суд позбавлений можливості правильно ідентифікувати особу та вказати необхідні відомості у процесуальних документах, що може унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.
Зважаючи на принцип диспозитивності, встановлений ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою та другою ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За правилами, встановленими частиною восьмою вказаної статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За правилами частини першої статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов'язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.
Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.
Суд надає позивачу максимальний з передбачених ЦПК України строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 та її представнику, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення зустрічної позовної заяви без руху, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Богачова