іменем України
30 вересня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 730/90/25
Головуючий у першій інстанції - Луговець О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1331/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шарапової О.Л.,
суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А.,
з участю секретаря: Шапко В.М.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачка: ОСОБА_2 ,
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .
Оскаржується ухвала судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року, суддя Луговець О.А., місце постановлення ухвали - місто Борзна.
21 січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 до обґрунтованої суми, наприклад 25% від його доходу щомісячно, починаючи з дня винесення рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2024 року та внести зміни до даного судового рішення, визначивши стягувачем аліментів безпосередньо ОСОБА_3 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаним рішення суду від 17.12.2024 у справі №730/1349/24 з нього було стягнуто аліменти в розмірі 4 000,00 грн щомісячно на користь ОСОБА_2 , матері його повнолітньої дочки ОСОБА_3 ; на даний час це рішення оскаржується в апеляційному порядку. На момент винесення судового рішення він працював за основним місцем роботи із заробітною платою та незначним додатковим заробітком за сумісництвом, що дозволяло частково виконувати зобов'язання. Однак, у зв'язку з незалежними від нього обставинами він 20 грудня 2024 року змушений був припинити підприємницьку діяльність через її нерентабельність та відсутність робочого часу для ведення незалежної діяльності окремо від основного місця роботи. Наразі його поточний дохід складається виключно із заробітку за основним місцем роботи в сумі 8 200,00 грн, а після вирахування податків - 6 314,00 грн, у зв'язку з чим він не вспромозі виплачувати 4000 грн без шкоди для власного існування. Оскільки дочка ОСОБА_4 є дієздатною, навчається на денній формі, фактично проживає окремо у іншому місті, відмінному від місця реєстрації, має банківський рахунок, на який можуть перераховуватися аліменти, то вважає за доцільне замінити стягувача, визначивши їм безпосередньо Ангеліну.
Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду позовної заяви по суті.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржувана ухвала є незаконною.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що він подав позовну заяву про зменшення розміру аліментів до набрання законної сили рішенням про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дитини, оскільки виконавча служба розпочала примусове виконання рішення суду, яке не набрало законної сили. Крім того, 29.01.2025 на підставі виконавчого листа, який не набув законної сили, державним виконавцем було накладено арешт на його рахунки, що заблокувало його фінансову активність.
Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначає, що його позовну заяву про зменшення розміру аліментів було повернуто без розгляду через нібито зловживання правом, без надання йому можливості уточнення заяви або надання пояснень щодо неї.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви особі, яка її подала, суддя першої інстанції виходив з того, що можливість зміни (зокрема й зменшення) розміру присуджених за рішенням суду аліментів, які є періодичними платежами, законодавець уможливив лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.
Негайне ж виконання рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2024 року в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць згідно зі ст. 430 ЦПК України не свідчить про набрання цим судовим рішенням законної сили та не покладає на ОСОБА_1 зобов'язань зі сплати періодичних платежів (аліментів), а покликане забезпечити захист прав дитини, що продовжує навчання (необхідність її утримання), у період апеляційного провадження.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.
За правилами ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Вказаний перелік не є вичерпним.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві ОСОБА_1 , незгоден із рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2024 року у справі №730/1349/24 розміром аліментів у сумі 4 000,00 грн на навчання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , стягнутих на користь матері дитини ОСОБА_2 , які для нього є непомірними і розмір яких він хоче зменшити та сплачувати самій дочці.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 17 грудня 2024 року оскаржується ним в апеляційному порядку.
Наведене свідчить про те, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 273 ЦПК України судове рішення про стягнення аліментів не набрало законної сили і є не чинним на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про зменшення розміру аліментів та зміну стягувача, тобто не породжує для позивача ніяких правових наслідків, зокрема й щодо встановлених даним судовим рішенням аліментних зобов'язань по сплаті коштів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм, а тому не дають підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча: Судді: