29 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/746/25
Провадження № 22-ц/820/2029/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Ярмолюка О. І.
секретар судового засідання Заворотна А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 липня 2025 року (суддя Васільєв С. В., повне судове рішення складено 17 липня 2025 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У квітні 2025 року АТ «А-Банк» (далі - Банк), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що з ОСОБА_1 , яка була клієнтом Банку, 02 червня 2024 року був укладений в електронній формі кредитний договір № АВН0СТ155101717319877220, за умовами якого надано кредит у розмірі 75000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 60 місяців (до 01.06.2009). Відповідачка в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку» підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, викладеними на банківському сайті, складають між нею і Банком договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим заборгованість станом на 23 квітня 2025 року складає 113328,37 грн, з яких: 74713,26 грн - заборгованість за кредитом, 35989,35 грн - заборгованість за процентами, 2625,76 грн - заборгованість за пенею.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101717319877220 від 02 червня 2024 року станом на 23 квітня 2025 року у розмірі 110702,61 грн, яка складається з: 74713,26 грн - заборгованість за кредитом; 35989,35 грн - заборгованість за процентами. У стягненні пені відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
АТ «А-Банк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити в цій нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що застосовані судом першої інстанції норми ЦК України в питанні нарахування пені є загальними та поступаються в пріоритеті спеціальним нормам Закону України «Про споживче кредитування». Прикінцеві та перехідні положення цього закону встановлюють, що неустойка не застосовується до кредитів, які були укладені до 24.01.2024 (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 + 30 днів). З 24.01.2024 заборона нарахування пені відсутня. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні пені.
Рішення суду в частині задоволення вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що 02 червня 2024 року між сторонами в електронній формі був укладений кредитний договір № АВН0СТ155101717319877220. Відповідно до умов договору (пункти 1-10 заяви про надання послуги «Швидка готівка») тип кредиту - строковий, сума кредиту - 75000 грн, строк кредитування - 60 місяців з 02 червня 2024 року по 01 червня 2029 року включно, процентна ставка - фіксована 75% на рік, денна процентна ставка - 0,16%, розмір щомісячного платежу - 4878,04 грн, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, процентів, та комісій - 292684,23 грн.
Кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_1 підписала кредитний договір 02 червня 2024 року.
На підтвердження обставини надання кредитних коштів відповідачці Банк надав копію меморіального ордеру № TR.37154935.29518.65455 від 02 червня 2024 року.
За розрахунком позивача заборгованість за договором станом на 23 квітня 2025 року складає 13328,37 грн, з яких: 74713,26 грн - заборгованість за кредитом, 35989,35 грн - заборгованість за процентами, 2625,76 грн - заборгованість за пенею.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові в частині вимог про стягнення пені суд мотивував тим, що нарахування пені є неправомірним, оскільки відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
В силу частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом (частини 1, 2 статті 551 ЦК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати, серед іншого, неустойки.
За умовами укладеного між сторонами договору (пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка») передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває по теперішній час.
Суд першої інстанції вірно на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України врахував правові позиції Верховного Суду, що викладені в постановах від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22, відповідно до яких тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що пріоритетними є спеціальні норми, що регулюють спірні правовідносини - Закон України «Про споживче кредитування», не заслуговує на увагу, оскільки згідно з частиною 2 статті 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у стягненні з відповідачки пені у сумі 2625,76 грн.
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення пені.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення пені ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 липня 2025 року в частині відмови в позові про стягнення пені залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
О. І. Ярмолюк