Номер провадження: 11-сс/813/1699/25
Справа № 947/22300/25 1-кс/11893/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка, Котовського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025160000000681 від 15.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України,-
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та відносно ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 08.10.2025 року, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали, якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені; оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки доводам сторони захисту, що підозрюваний співпрацює зі слідством, щиро кається, готовий відшкодовувати збитки потерпілим.
Позиції учасників апеляційного провадження
Від захисника - адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про проведення судового розгляду за його відсутності, доводи підтримав апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Розгляд також проведено за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки клопотання про забезпечення його участі захисником не заявлялось. Підозрюваний також не подавав клопотання про забезпечення його участі в суді апеляційної інстанції.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі та дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався не в повному обсязі з огляду на таке.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 177 цього Кодексу.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025160000000681 від 15.06.2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник фактично не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_7 за обставинами, які викладені у повідомленні про підозру апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що його підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України на даному етапі є обґрунтованою та не потребує окремій перевірці.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, врахував суспільно-небезпечний характер, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність продовження застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, в зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.
Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілого свідків, дані яких йому відомі.
На наявність зазначених ризиків вказує те, що ОСОБА_7 із врахуванням презумпції невинуватості обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, яке призвело до невідворотних наслідків у вигляді загибелі людини, у стані алкогольного сп'яніння. За вказане кримінальне правопорушення передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування, суду, для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Окрім того, у зв'язку із зміною в законодавстві, відносно ОСОБА_7 відсутні обмеження на виїзд за межі України, що підвищує ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Також наявний ризик того, що ОСОБА_7 може впливати на потерпілого та свідків, оскільки, відповідно до приписів ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може вплинути на свідків та потерпілих до допиту їх в суді.
Твердження сторони захисту про те, що при розгляді клопотання, слідчий суддя не врахував вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність місця проживання, його репутацію та майновий стан, спосіб життя та інші обставини, що характеризують його особу, не відповідає дійсності, адже слідчий суддя зазначив в ухвалі, що враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, специфіку та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, а також ту обставину, що він підозрюється у вчиненні злочину можливо в стані алкогольного сп'яніння, тому, ризик у вигляді переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, на теперішній час існує. Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер, враховуючи, що в результаті вчинення кримінального правопорушення загинула молода людина, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, що не зможе бути забезпечено застосуванням іншого, більш м'якого запобіжного заходу
Посилання захисника про те, що слідчий суддя, порушивши вимоги діючого КПК України, не надав оцінки всім обставинам справи та не розглянув можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд не враховує, адже, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризиків незаконного впливу на свідків, а також особи підозрюваного, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі, визначення застави не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
Окрім того, продовживши запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя на законних підставах не визначав альтернативний запобіжний захід у виді застави, так як відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, що спричинив загибель людини.
Дійшовши висновку про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали апеляційний суд також враховує, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.199 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування.
Твердження сторони захисту про неврахування даних про особу підозрюваного, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки всі дані про його особу були враховані при постановленні судового рішення, а нових документів щодо інших даних про особу ОСОБА_7 на підтвердження вказаних доводів, захисником не надано.
При цьому, апеляційний суд вважає, що у клопотанні слідчий навів обґрунтовані обставини, на підставі яких завершити досудове розслідування до закінчення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 неможливо, оскільки для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати певний обсяг обов'язкових слідчих та процесуальних дій, а також скласти обвинувальний акт, на що потрібен час.
Натомість, апеляційний суд наголошує на тому, що обсяг дій, необхідних для завершення досудового розслідування визначається слідчим та прокурором, та не може бути предметом апеляційного розгляду під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про неспроможність доводів захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025160000000681 від 15.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4