Номер провадження: 11-сс/813/1067/25
Справа № 521/7372/25 1-кс/521/1853/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.05.2025, якою було відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 23.03.2025 про вчинення суддею Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що зміст заяви ОСОБА_6 про злочин зводиться до незгоди останнього з судовим рішенням слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 від 28.02.2025, натомість, жодних порушень в діях слідчого судді під час ухвалення рішення в порядку ст.ст. 214, 303 КПК України не встановлено, оскільки він діяв в межах наданих йому повноважень на власний розсуд, використовуючи розумно надану йому владу, тому вважати кожну відмову в задоволенні скарги злочином є помилковим та таким, що створює переконання у помсті судді за ухвалене рішення.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою з огляду на порушення слідчим суддею його права на доступ до правосуддя у зв'язку із тим, що його скарга на бездіяльність, в порушення вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, була розглянута за його відсутності, при цьому, повідомлення про судове засідання він отримав лише 17.05.2025 о 18 год., тобто через три дні після розгляду скарги та постановлення оскаржуваного судового рішення.
Посилаючись на викладені обставини, заявник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги на бездіяльність уповноважених посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою від 23.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення в суді 1ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвалою судді-доповідача Одеського апеляційного суду від 27.05.2025 розгляд апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хаджибейського райсуду м. Одеси від 14.05.2025 було призначено на 11.06.2025 в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де наразі утримується заявник (а.с. 32-33).
Водночас, 11.06.2025 до апеляційного суду надійшов лист в.о. начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_8 , в якому останній повідомив, що 11.06.2025 ОСОБА_6 вибув із установи до Приморського райсуду м. Одеси, внаслідок чого забезпечити йому участь в режимі відеоконференції з Одеський апеляційним судом неможливо.
З урахуванням викладених обставин, апеляційний розгляд скарги ОСОБА_6 було відкладено на 23.09.2025 на 10:15 год., із призначенням розгляду в режимі відеоконференції, про що ОСОБА_6 був повідомлений через адміністрацію ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (а.с. 44-45).
Проте, 23.09.2025 до апеляційного суду надійшов лист в.о. начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_8 , в якому останній повідомив, що 23.09.2025 заявник ОСОБА_6 вибув із установи до Київського районного суду м. Одеси, внаслідок чого забезпечити йому участь в режимі відеоконференції з Одеський апеляційним судом неможливо.
Прокурор Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, натомість, подала клопотання, в якому просила розгляд скарги проводити без її участі, а також просила апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Приймаючи до уваги скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів та той факт, що у даному випадку апеляційним судом вжиті усі можливі заходи для забезпечення участі сторін в судовому засіданні, з метою дотриманням розумних строків розгляду справи, колегія суддів, керуючись приписами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 та перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваної ухвали слідчого судді свідчить про те, що зазначене судове рішення приписам вищенаведеної норми кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступні обставини.
Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, за приписами ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі аналізу змісту скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України заявником ОСОБА_6 до суду 1-ої інстанції 09.05.2025 (а.с. 1-2) вбачається, що останній оскаржує бездіяльність уповноважених посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 23.03.2025 про вчинення суддею Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 114-1, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 368-2, ч. 1 ст. 368-5, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
До поданої скарги заявником ОСОБА_6 було долучено копію його заяви від 23.03.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, в якій посилається на те, що слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 , постановивши ухвалу від 28.02.2025 про відмову в задоволенні його скарги на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 05.09.2024 про вчинення кримінальних правопорушень, умисно вчинила ряд кримінальних правопорушень, спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а також на отримання неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави (а.с. 3-4).
Надаючи оцінку посиланням заявника ОСОБА_6 на допущення слідчим суддею порушення його права на захист з огляду на розгляд його скарги на бездіяльність прокурора без його участі, суд апеляційної інстанції зауважує на наступних обставинах.
Дійсно, ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
В даному випадку колегія суддів зауважує на тому, що слідчим суддею суду 1-ої інстанції було вжито реальних заходів стосовно забезпечення участі заявника ОСОБА_6 , який на теперішній час утримується в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в судовому засіданні з розгляду його скарги на бездіяльність прокурора стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Так, ухвалою слідчого судді від 12.05.2025 було відкрито провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, призначено розгляд скарги на14.05.2025 на 15 год., а також, з огляду на стислі строки розгляду скарг такої категорії, вирішено здійснювати судове засідання з розгляду скарги ОСОБА_6 в режимі відеоконференції із ДУ «Одеський слідчий ізолятор» задля забезпечення права заявника на доступ до правосуддя (а.с. 14-15).
Окрім того, у вищевказаній ухвалі слідчий суддя попередив заявника ОСОБА_6 про те, що у разі невиходу останнього на відеоконференцію, він розгляне подану ним скаргу а підставі наявних у матеріалах провадження доказах, а також, у разі виїзду ОСОБА_6 до інших судів для участі в судових засіданнях, слідчий суддя буде розцінювати зазначені дії як надання заявником пріоритету участі в конкретному судовому засіданні та не бажання приймати участь в судовому розгляді власної скарги.
Зазначена ухвала слідчого судді цього ж дня, тобто 12.05.2025, була спрямована до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (а.с. 16).
Разом із тим, не зважаючи на викладене вище, заявник ОСОБА_6 у призначене судове засідання, тобто 14.05.2025, на відеоконференцію із Хаджибейським районним судом м. Одеси із приміщення ДУ «Одеський слідчий ізолятор» не вийшов, про причини невиходу не повідомив та жодних клопотань на адресу суду 1-ої інстанції не подавав.
В даному випадку, погоджуючись із висновком слідчого судді, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що заявник ОСОБА_6 свідомо відмовився від його особистої участі в судовому засіданні із розгляду його скарги на бездіяльність прокурора стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою від 23.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, не зважаючи на всі вжиті слідчим суддею заходи для забезпечення його дистанційної участі у такому розгляді, на відео-зв'язок із приміщення ДУ «Одеський слідчий ізолятор» останній не вийшов.
При цьому, загальновідомим є той факт, що заявник ОСОБА_6 майже кожного дня приймає участь у розгляді його численних скарг та у розгляді кримінального провадження стосовно нього як в режимі відеоконференції, так і особисто шляхом його доставки в судові засідання, внаслідок чого його неявка у судове засідання Хаджибейського районного суду м. Одеси із розгляду його скарги на бездіяльність прокурора обумовлена його власним розсудом та свідомим наданням пріоритету іншим судовим засіданням за його участі.
Окремої уваги в даному випадку варті положення ч. 2 ст. 306 КПК України, відповідно до яких скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, які повинні застосовуватись у розумній взаємодії із вищевказаними вимогами ч. 3 ст. 306 КПК України стосовно обов'язкової участі в судовому засіданні особи, яка подала скаргу.
У разі ж неявки до суду скаржника, належним чином сповіщеного про розгляд скарги, слідчий суддя не наділений повноваженнями забезпечити прибуття цієї особи проти її волі.
Вищевикладені положення кримінального процесуального закону у своєму взаємозв'язку свідчать про те, що правило стосовно обов'язкової участі скаржника при розгляді скарги не є необмеженим, зокрема, законодавство не містить жодних правових механізмів, які б могли примусити особу взяти участь у розгляді її скарги у випадку, якщо особа свідомо та по своїй волі ухиляється від такої участі, затягуючи розгляд скарги та тим самим зловживаючи наданими їй кримінальним процесуальним законом правами.
Однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, зміст якої розкрито в ст. 26 КПК України, відповідно до ч. 1 якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Установивши в ч. 3 ст. 306 КПК України імперативну вимогу про розгляд слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, законодавець не зазначив, як повинен діяти та яке рішення прийняти слідчий суддя у випадку, коли така особа (її захисник чи представник) без поважних на то причин не з'являється на розгляд скарги, тобто втратила до неї інтерес.
Враховуючи приписи ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді, повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з'явитися в судове засідання для надання особистих пояснень.
За встановлених обставин, колегія суддів повністю погоджується із висновком слідчого судді стосовно того, що в даному випадку неявка заявника ОСОБА_6 в судове засідання із розгляду його скарги на бездіяльність прокурора була обумовлена його свідомим небажанням прийняти участь в такому розгляді та зловживанням наданими йому правами, внаслідок чого слідчий суддя цілком обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду такої скарги без участі заявника, з урахуванням передбачених вимогами закону стислих строків такого розгляду та створенням умов заявнику для забезпечення його особистої дистанційної участі у розгляді.
Відтак, жодних порушень права заявника ОСОБА_6 на доступ до суду, на які він посилається в поданій апеляційній скарзі, слідчим суддею в даному випадку допущено не було.
Оскаржувана ухвала слідчого судді в частині встановлення підстав для відмови в задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора в апеляційному порядку не оскаржується, внаслідок чого апеляційний суд, керуючись при цьому вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, не вбачає підстав для перегляду висновків слідчого судді в цій частині.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 та скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст. 24, 214, 303, 304, 309, 370, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.07.2025, якою було відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 23.03.2025 про вчинення суддею Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 кримінальних правопорушень - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4