Номер провадження: 22-ц/813/3497/25
Справа № 494/312/16-ц
Головуючий у першій інстанції Панчишин А.Ю.
Доповідач Карташов О. Ю.
26.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гула Андрій Сергійович
на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2024 року
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2125 від 21.11.2007 року
Історія справи
У листопаді 2024 року Гула А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з вищезазначеною заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити пропущений строк на перегляд заочного рішення. З додатків долучених до заяви вбачається, що про наявність заочного рішення суду представник дізнався 20.11.2024 року після його отримання разом з актом суду іншим представником відповідача ОСОБА_1 - Тарасової Н.В.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Березівського районного суду Одеської області від 04.04.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2125від 21.11.2007 року.
Заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Березівського районного суду Одеської області від 04.04.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2125від 21.11.2007 року, залишено без розгляду.
Ухвала суду вмотивована тим, що в поданій до суду заяві відповідач, заявляючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення не навів обставин та не зазначив доказів, що підтверджують обставини поважності причин пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, заявником не зазначено на підставі чого він дійшов висновку, що заочне рішення суду йому вручено не було, оскільки матеріали справи знищено за терміном зберігання і у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено чи звертався відповідач із заявою про відновлення втраченої судової справи та результати її розгляду. Оскільки заява про перегляд заочного рішення подана після закінчення процесуальних строків, вона підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Гула А.С., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 17.12.2024 року у справі № 494/312-16-ц, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що відмовляючи відповідачу в поновленні пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з підстав недоведеності того, що останнє не вручалось йому після його проголошення, суд не врахував, що питання відновлення втраченого судового провадження відповідач включив до своєї заяви, але в оскаржуваній ухвалі суду відсутні будь-які доводи з цього приводу. Таким чином, сторона скаржників вважає, що зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження в даному випадку є ухвала суду про відмову в поновленні пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення у зв'язку з цим її без розгляду, постає обґрунтована потреба в її скасуванні та направленні справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з урахуванням заявленого, проте не розглянутого судом, клопотання про відновлення втраченого судового провадження.
Крім того, в апеляційній скарзі акцентується увага на тому, що ОСОБА_1 текст заочного рішення в день його проголошення не вручалося, а його вперше було вручено 20.11.2024 року, і до цієї дати згадане судове рішення не вручалося.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник позивача АТ «Ощадбанк» Приходько В.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , просив ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без розгляду - залишити без змін.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Гули А.С. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
26 листопада 2024 року Гула А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з вищезазначеною заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити пропущений строк на перегляд заочного рішення. З додатків долучених до заяви вбачається, що про наявність заочного рішення суду представник дізнався 20.11.2024 року після його отримання разом з актом суду іншим представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
З відповіді Березівського районного суду Одеської області, вбачається, що цивільну справу №494/312/16-ц провадження №2/494/204/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2125від 21.11.2007 року - знищено на підставі наказу Державної судової адміністрації №168 від 15.12.2011 року у зв'язку з закінченням строку зберігання згідно з Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА України від 07.12.2017 року № 1087.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 представник АТ «Ощадбанк» Шидерова Н. подала на неї відзив, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
АТ «Ощадбанк» вважає, що апелянтом невірно трактуються норми процесуального права, які діяли під час розгляду справи та ухвалення рішення суду.
У відзиві наголошується, що наразі виконавчий лист № 494/312/16-ц виданий Березівським районним судом Одеської області 11.05.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 439176,56 грн та судового збору у розмірі 6587,64 грн, знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В.О., ВП № 64384253, і після відкриття виконавчого провадження, 25.02.2021 року ОСОБА_1 звертався до приватного виконавця із заявою щодо надання копій документів по відкриттю виконавчого провадження, щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. В заяві вказаний такий же номер мобільного телефону та адреса електронної пошти, який і зазначений в самій апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Після чого, приватним виконавцем надано ОСОБА_1 належним чином завірені копії документів по виконавчому провадженню, які отримані останнім 25.02.2021 року. Таким чином, ОСОБА_1 знаючи про відкрите відносно нього виконавче провадження принаймні з 25.02.2021 року не міг бути необізнаним про наявність заочного рішення, однак з заявою про його перегляд звернувся лише 26.11.2024 року.
Також, на думку банку вимога про відновлення втраченого судового провадження не підлягає задоволенню, оскільки скаржник достовірно знав про ухвалене відносно нього рішення суду та відкрите виконавче провадження, а такими діями намагається ввести суд в оману та переглянути чинне законне рішення суду, яке ухвалене вісім з половиною років тому у відповідності до норм чинного законодавства України.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).
За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, навіть якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов'язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16.
Проте, суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через пропуск строку на її подання.
Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через пропуск строку, не звернув уваги на те, що постановлена ухвала позбавляє відповідача права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.
За результатами належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Отже, у разі, якщо немає підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд постановляє ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, що надає можливість відповідачу оскаржити заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Крім того, суд першої інстанції як на одну з підстав відмови в задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, послався на те, що заявником у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено чи звертався відповідач з заявою про відновлення втраченої судової справи та результати її розгляду, хоча зазначене не відповідає дійсності, оскільки заявником в заяві про перегляд заочного рішення ставилось питання про поновлення втрачених матеріалів цивільної справи, але суд неповно з'ясувавши всі обставини справи проігнорував зазначену вимогу.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гула Андрій Сергійович - задовольнити.
Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2024 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький