30.09.25
22-ц/812/1333/25
Провадження № 22-ц/812/1333/25
іменем України
24 вересня 2025 року м. Миколаїв
справа № 484/1730/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Чобану Вікторією Василівною,
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 05 червня 2025 року суддею Шикерею І.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом
ОСОБА_2 до
ОСОБА_1
про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 з указаним вище позовом.
Позивачка зазначала, що вона є донькою відповідача ОСОБА_1 , є повнолітньою та навчається у Первомайському медичному фаховому коледжі. Період навчання з 01.09.2022 року по 30.06.2026 року. Спеціальність «Медсестринство, лікувальна справа». Навчання відбувається на денній формі. Проживає разом із матір'ю, дохід якої становить 8 000 грн на місяць. На продукти харчування на місяць вона витрачає 3 000 грн, на користування транспортом - 2 000 грн, засоби гігієни - 2 000 грн, канцелярське приладдя 1000 грн. На її одяг на рік мати витратила 30 000 грн.
У зв'язку з навчанням та неможливістю у цей час працювати та самостійно забезпечувати себе, позивачка просила стягнути з батька ОСОБА_1 , який є працездатним та має можливість надавати їй матеріальну допомогу, аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 31.03.2025 року до закінчення навчання - 30.06.2026 року.
Відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Чобану В.В., 02 травня 2025 року подав до суду зустрічний позов, у якому просив встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, а саме - 3 000 грн. Представник просила об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом про стягнення аліментів.
Представник позивачки - адвокат Левицький С.О., вважаючи зустрічну позовну заяву відзивом, подав до суду відповідь на відзив, у якій просив відмовити у задоволенні заяви про зменшення розміру аліментів та наполягав на їх стягненні у розмірі, в якому просила позивачка.
Представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких наполягала на стягненні аліментів у розмірі 3 000 грн.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 червня 2025 року зустрічна позовна заява адвоката Чобану В.В., подана в інтересах ОСОБА_1 повернута заявнику.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 червня 2025 року позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 31.03.2025 і до закінчення навчання - 30.06.2026, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю у батька надавати матеріальну допомогу своїй донці, оскільки він є працездатним. Проте, з урахуванням визначеного ЗУ «Про державний бюджет» розміром прожиткового мінімуму на 2025 рік» та недоведеністю позивачкою витрат на харчування, одяг, проїзд та канцелярські товари, суд вважав достатнім стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чобану В.В. посилалась на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 3 000 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка є студенткою денної форми навчання Первомайського медичного фахового коледжу та отримує стипендію, розмір якої становить 2 198 грн.
Враховуючи зазначений позивачкою дохід матері, розмір її стипендії та зазначений позивачкою необхідний їй розмір коштів для повноцінного забезпечення власних потреб - 8 000 грн на місяць, а також з урахуванням принципу рівності батьків в утриманні дитини, ОСОБА_3 вважає достатнім розмір аліментів, які можуть бути стягнуті з нього - 3 000 грн у твердій грошовій сумі.
Також відповідач зазначав, що на даний час позивачка разом з матір'ю проживає у квартирі, яка йому була надана на підставі ордеру, виданого за місцем роботи. У зв'язку з тим, що на момент видачі ордеру у квартирі проживали крім відповідача, ще колишня дружина та донька, у подальшому вона підлягала приватизації у власність в рівних частках по 1/3 на кожного проживаючого в ній члена сім'ї. В подальшому за договором дарування від 12 квітня 2018 року відповідач подарував свою частку у квартирі доньці. У зв'язку з цим він позбувся житла та на даний час змушений його винаймати, що також значно відображається на його фінансовому становищі, оскільки становить значну частину його витрат.
Крім того, відповідач має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується виписками із історії хвороби стаціонарного хворого № 3090, № 4039, № 4241, виписками із медичної картки, що наявні в матеріалах справи.
Маючи захворювання, відповідач змушений систематично проходити обстеження та лікування в стаціонарних умовах із застосуванням медикаментозної терапії та, можливо, хірургічного втручання, що також потребує значних грошових витрат на оплату медичних послуг та придбавання ліків. Хвороба обмежує працездатність відповідача та впливає на якість життя, що необхідно врахувати при визначенні розміру аліментів.
Також на даний час відповідач перебуває на лікуванні у КНП «Первомайська ЦРЛ», що підтверджує незадовільний стан його здоров'я та потребу у постійному лікуванні хронічних захворювань.
Крім того він є військовослужбовцем, і його дохід обмежується грошовим забезпеченням, яке не є стабільно високим.
Враховуючи поточну економічну ситуацію та рівень інфляції, доходи відповідача ледве покривають його базові потреби.
Крім цього, він змушений за власні кошти придбавати військову амуніцію, оскільки держава не завжди в змозі видавати військовим необхідні речі та обладнання при першій їх потребі.
Також апелянт посилалась на ті ж обставини, якими обґрунтовувала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову.
Узагальнені доводи інших учасників
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
2.Мотивувальна частина
Відповідно до частини першої статті 369, пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є донькою відповідача ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття.
Згідно довідки Первомайського медичного фахового коледжу № 225 від 18.03.2025 року ОСОБА_4 навчається у Первомайському медичному фаховому коледжі, на денній формі навчання, за спеціальністю «Медсестринство, лікувальна справа». Період навчання з 01.09.2022 року по 30.06.2026 року.
Позивачка проживає разом із матір'ю по АДРЕСА_1 .
Позиція апеляційного суду
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У справі що переглядається, встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є повнолітньою донькою відповідача ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, у шлюбі не перебуває, не працює.
Згідно наданих представником відповідача доказів він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , отже є працездатним.
Також представником відповідача - адвокатом Чобану В.В. надано суду медичні документи, які підтверджують діагнози:
загострення хронічного геморою ІІ у період з 03.11.2023 рок по 17.11.2023 року. При цьому супутнім захворюванням зазначено остеохондроз поперекового відділу хребта; протрузії міжхребцевих дисків L1-L2, L4; грижі міжхребцевого диску L5-S1; грижі Шморля Th11, L1, L2, L5; деформуючий спондильоз; спондилоартриз І ст.; попередній спонділольоз L5 І ст.; лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта І ст.; гіпертонічна хвороба ІІ ст. ст. 1 р. 2; помірно виражена ангіопатія сітківки ОН.
У період з 09.12.2024 року по 24.12.2024 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом ДДЗ поперекового відділу хребта, протрузії міжхребцевих дисків L1-L2, L4; грижі міжхребцевого диску L5-S1; деформуючий спондильоз з больовим синдромом, хронічно-рецидивуючий перебіг, загострення.
У період з 25.12.2024 рок по 09.01.2025 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом сечокам'яна хвороба, лівобічна ниркова коліка. Супутнім діагнозом зазначено гіпертонічну хворобу Іс. стІ. р.І.
Однак, жодне з зазначених відповідачем захворювань не є тяжким. Підтверджені відповідачем періоди лікування не є тривалими. Доказів вартості лікування, як і доказів придбання ліків відповідачем не надано.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд першої інстанції правильно врахував обставини та з огляду на обов'язок обох батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів саме у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача. Визначений розмір аліментів відповідає потребам повнолітньої ОСОБА_2 у допомозі батька та можливостям останнього, надавати таку допомогу.
Доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі взагалі не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до приписів статті 191 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів саме за позовом особи, яка звернулася до суду про стягнення аліментів та саме стягувачу аліментів належить право визначати спосіб стягнення аліментів.
Отже, оскільки позивачка ОСОБА_2 у своєму позові просила стягнути з батька аліменти саме у частці від його доходів, та саме позивачці належить право визначати спосіб стягнення аліментів, підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відсутні.
Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816, 80 грн (1 211, 20 грн х 150%).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Чобану вікторією Василівною, залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 червня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави (Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA318999980313111206080014478, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн 80 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: Т.Б.Кушнірова
Н.О.Шаманська
Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2025 року