Справа № 462/8820/24 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/811/1322/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
29 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
секретаря: Заяць Я.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивували тим, що 22 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 830244641 шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Позичальник ознайомлений з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, оскільки подальше укладення електронного договору кредиту без ознайомлення з його умовами є неможливим.
Заповненням анкети-заявки відповідачка підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений з умовами кредитного договору.
Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одинцю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки на укладення кредитного договору.
Надавши в розпорядження відповідача кредитні кошти, кредитодавець виконав свої зобов'язання за умовами кредитного договору № 830244641 від 22 грудня 2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором № 830244641 від 22 грудня 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», яке в подальшому відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
На підставі договору факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал», до нього перейшло право вимоги за кредитним договором № 830244641 від 22 грудня 2021 року.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за умовами кредитного договору № 830244641 від 22 грудня 2021 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 44494.75 грн, з яких 19392.84 грн - заборгованість за тілом кредиту, а 25101.91 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
З наведених підстав просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 817841798 від 12 січня 2023 року у розмірі 44494.75 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №830244641 від 22 грудня 2021 року в розмірі 44494.75 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати, а саме: 2422.40 грн судового збору та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що її письмово не повідомили про заміну кредитора у зобов'язання, а відтак сплата заборгованості первісному кредитору є належним виконанням зобов'язання.
Фінансова компанія, як заінтересована сторона повинна надати докази переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора на кожному етапі такої передачі, однак позивач не надав доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відтак факт набуття права вимоги за зазначеним договором не доведено належними та допустимими доказами, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні..
Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 29 вересня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 22 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 830244641, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 19400.00 грн на умовах строковості,зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Пунктом 1.3. договору кредитної лінії № 830244641 від 22 грудня 2021 року передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 19400 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 21 січня 2022 року.
Згідно з п. 1.5. договору кредитної лінії № 830244641 від 22 грудня 2021 року загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору.
Відповідно до п. 1.7. договору кредитної лінії № 830244641 від 22 грудня 2021 року кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 21 січня 2022 року.
Пунктом 1.12. договору кредитної лінії № 830244641 від 22 грудня 2021 року передбачено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:
1.12.1. зобов'язання щодо повернення суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по плату основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти 1087.70 % річних, що становить 2.98 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Платіжним дорученням № bb91ca9d-d18a-4361-9c0b-30546a0415a5 від 22 грудня 2021 року підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 19400 грн на виконання умов договору кредитної лінії № 830244641 від 22 грудня 2021 року.
Згідно з договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором.
Пунктом 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
Додатковою угодою № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеною 28 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступний редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений а п. 8.1 та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
Додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеною 31 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року в новій редакції, в якій передбачено, що строк дії договору до 31 грудня 2021 року.
Додатковою угодою № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеною 31 грудня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
Додатковою угодою № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеною 31 грудня 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
Додатковою угодою № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеною 31 грудня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Згідно з реєстром права вимоги № 175 від 05 травня 2022 року на виконання умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» набуло права вимоги за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року.
В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс укладено договорі факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» зобов'язалося відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з реєстром прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року на підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права вимоги за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року, боржником у якому є ОСОБА_1
30 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 3009/24, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» зобов'язується за плату відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» права грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначено в реєстрі боржників, що є невід'ємною частиною договору.
Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року.
Згідно з реєстром боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» набуло право вимоги за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року, боржником у якому є ОСОБА_1 .
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року, така становить 44494.75 грн, з яких 19392.84 грн - заборгованість за тілом кредиту, а 25101.91 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідачка, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів та сплати заборгованості в повному обсязі, не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, а також не надала свого розрахунку заборгованості, який би містив інший розмір заборгованості.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року в розмірі 44494.75 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» не надало належних та допустимих доказів переходу до нього права вимоги за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року спростовуються наявними в матеріалах справи договорами факторингу, реєстрами боржників та актами прийому-передачі реєстру боржників.
Покликання апелянта на те, що її письмово не повідомили про заміну кредитора у зобов'язанні, не свідчить про звільнення її від обов'язку повертати кошти, отримані в кредит та сплачувати проценти за користування цими коштами, а доказів сплати заборгованості за договором кредитної лінії №830244641 від 22 грудня 2021 року первісному кредитору відповідачка не надала.
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно норм ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.