Справа №567/1706/25
Провадження №1-кп/567/150/25
25.09.2025 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
законного представника особи, стосовно якої передбачається застосування
примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів
медичного характеру - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді утримання у закладі з надання психіатричної допомоги у кримінальному провадженні за клопотанням прокурора Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури про застосування відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України примусових заходів медичного характеру, -
встановив:
В провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження за клопотанням прокурора Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури про застосування відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, примусових заходів медичного характеру.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 30.06.2025 року ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено.
На підставі висновку судово-психіатричної експертизи №231/25 від 04.09.2025 року ухвалою слідчого судді Острозького районного суду від 22.09.2025 року щодо ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КП "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.09.2025 року.
25.09.2025 року прокурор разом з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру до початку підготовчого судового засідання подала до суду клопотання, в якому просить продовжити застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, мотивуючи його тим, що ризики, враховані при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, а застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити його належної поведінки та запобігти вищевказаним ризикам.
Посилається на те, що ОСОБА_7 ніде офіційно не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, за місцем проживання його нічого не утримує, вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та в разі доведення вини ОСОБА_7 , йому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Окрім того, вказує, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема що ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідка ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, оскільки наявні докази того, що ОСОБА_7 погрожував фізичною розправою свідку ОСОБА_10 , через яку, а також безпосередньо, може незаконно впливати і на потерпілу ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою свідка, чинячи на останніх тиск, з метою зміни ними показань.
Також посилається на те, що ОСОБА_7 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше вчиняв суспільно-небезпечні діяння, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу.
Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення виконання особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідка, ухилення від виконання процесуальних обов'язків, просить продовжити строк запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримала своє клопотання про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 з підстав, викладених у ньому, та просила продовжити застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку. Вважає, що даний запобіжний захід сприятиме запобіганню настання вказаних ризиків та забезпечить належну процесуальну поведінку особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала позицію прокурора.
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти продовження щодо нього запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Законний представник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку зазначила, що покладається на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку підтримав позицію особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру. Вказав, що ОСОБА_7 на момент вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, згідно висновку судово-психіатричного експерта №231/25 від 04.09.2025 року, страждав на хронічне психічне захворювання, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, що згідно ч.1 ст.503 КПК України, є підставою для застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру.
Суд, дослідивши доводи, наведені прокурором в обґрунтування продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, заслухавши думку учасників кримінального провадження, оцінивши всі обставини відповідно до вимог ст.ст.177-178 КПК України відносно особи ОСОБА_7 , приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 30.06.2025 року ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено.
На підставі висновку судово-психіатричної експертизи №231/25 від 04.09.2025 року ухвалою слідчого судді Острозького районного суду від 22.09.2025 року щодо ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до КП "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.09.2025 року.
При цьому, було взято до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Під час встановлення ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи таку поведінку обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
При зміні запобіжного заходу на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку було враховано наявність ризиків, передбачених пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд вважає, що прокурором в підготовчому судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, буде переховуватись від суду та не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому зважаючи, що ОСОБА_7 не має міцних родинних та соціальних зв'язків та за відсутності обставин, які можуть утримувати його за місцем проживання, з метою уникнення відповідальності за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, він може покинути межі міста Острог та Острозької територіальної громади та ухилитися від суду.
Водночас тяжкість покарання не визначається як обов'язкова підстава для застосування запобіжного заходу. Разом з тим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Окрім того, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідка ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, оскільки наявні докази того, що підозрюваний погрожував фізичною розправою свідку ОСОБА_10 , через яку, а також безпосередньо, може незаконно впливати і на потерпілу ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою свідка, чинячи на останніх тиск, з метою зміни ними показань.
Окрім того, станом на даний час у кримінальному провадженні, яке перебуває у провадженні суду, потерпіла та свідки по суті ще не допитані. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин, суд приходить до висновку, що ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду - безпосереднього отримання судом показань від свідків і потерпілих та дослідження їх судом.
Водночас прокурором доведено, що ОСОБА_7 може вчиняти інші суспільно-небезпечні діяння та продовжити свою злочинну діяльність, оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, та враховуючи відомості, які характеризують суспільну небезпеку вчинених ним дій,суд вважає, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, відсутність міцних соціальних зв'язків особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру в місці його постійного проживання, а також бере до уваги відомості про його особу, наявне у останнього психічне захворювання та характер вчиненого суспільно небезпечного діяння.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, утриманців не має.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно в судовому засіданні встановлено, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилався слідчий суддя при зміні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а також посилається прокурор у клопотанні, продовжують існувати та не зменшилися та станом на даний час не встановлено, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити його належну поведінку та запобігти зазначеним ризикам.
Суд зауважує, що на даний час, є достатні підстави вважати, що стан психічного здоров'я ОСОБА_7 не змінився та таких доказів суду не надано.
Підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 в судовому засіданні не встановлено, наявність підстав, які зумовили обрання такого виду запобіжного заходу, як поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, в підготовчому судовому засіданні не спростовано.
Враховуючи наведене, з метою недопущення впливу на хід судового розгляду, суд вбачає фактичні та правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу.
Підставою продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення ОСОБА_7 до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку є висновок судово-психіатричного експерта №231/25, а також, наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити дії, спрямовані на переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідка у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити інше суспільно-небезпечне діяння.
Також суд враховує, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, про який зазначає і сторона обвинувачення, та який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, надасть можливість запобігти перешкоджанню інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, від суду.
Аналізуючи при цьому в сукупності всі обставини справи, суд відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, приходить до висновку, що запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку щодо ОСОБА_7 слід продовжити та вважає, що обраний запобіжний захід є достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання начальника Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді утримання у закладі з надання психіатричної допомоги відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України -задовольнити.
Продовжити застосування відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді утримання у закладі з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме КП "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради (нова назва закладу - Рівненська філія "Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги" Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України"), строком на 60 днів - до 24 листопада 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Повний текст ухвали суду оголошено 30 вересня 2025 року об 11 год. 30 хв.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1