Справа № 461/7261/24 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/1846/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
29 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Цьони С.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Смолинця Ярослава Івановича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09 вересня 2024 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 29.01.2019, у розмірі 136 641 грн. 24 коп. та судових витрат.
28 березня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява, яку представник відповідачки просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом, поновивши строк на подачу такого. Зі змісту зустрічного позову вбачається, що відповідачка просить ухвалити рішення, яким визнати частково недійсним п.п. 2 п. 7 Угоди № С-204-007847-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 29.01.2019. Підставою для поновлення строку на звернення з зустрічним позовом представник відповідачки зазначає те, що лише після витребування Шевченківським райсудом м. Львова, ухвалою від 14.01.25, додаткових документів, він мав змогу ознайомитись з умовами вказаної угоди. Оскільки вимоги є взаємопов'язані, просить розглядати їх в одному провадженні.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 травня 2025 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Смолинця Ярослава Івановича, про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Ідея Банк» про визнання частково недійсним п.п. 2 п. 7 Угоди № С-204-007847-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 29.01.2019 повернуто заявнику.
Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Смолинець Ярослав Іванович.
З зазначеною ухвалою апелянт не погоджується та вважає, її прийнятою із порушенням вимог процесуального законодавства та не при повному дослідженні матеріалів справи.
Вказує, що на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Львова про витребування доказів, відповідач надав належно завірені копії документів, а саме: - угоди №С-204-007847-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 29.01.2019 року;
- Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції, яка діяла з 16.04.2018 по 07.04.2019 та докази його затвердження; - Докази зарахування грошових коштів на рахунок НОМЕР_1 у тому числі первинні бухгалтерські документи; - детальний розрахунок нарахування відсотків та їх складових.
Так, Позивач подав детальний розрахунок заборгованості на 65 аркушах, вивчення яких зайняло великий об'єм часу для його опрацювання та аналізу.
Представник Відповідача не отримував зазначені документи у електронному кабінеті, як не отримував їх відповідач, а тому подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи 18.02.2025 року. Після ознайомлення Представники відповідача подав зустрічний позов 28.03.2025 року.
Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 21 травня 2025 року та поновити строк для подачі зустрічної позовної заяви про визнання договору недійсним.
18 червня 2025 року від АТ «Ідея Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення заяви позивачеві(заявникові)), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.
Згідно положень ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Пунктом 3 ч.2 ст. 49 ЦПК України передбачене право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
З матеріалів справи вбачається, що Галицьким районним судом м.Львова ухвалою від 13 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
16.09.24 представник відповідачки звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та в цей же день, після ознайомлення зі справою, отримав копію позовної заяви з додатками ( а.с. 36).
23.09.24 р. ним було скеровано до суду клопотання про направлення справи за підсудністю до Шевченківського райсуду м. Львова , яке було задоволено в судовому засіданні, що відбулось 07.10.24 р.
На виконання ухвали про передачу справи за територіальною підсудністю, 15.11.24 цивільна справа за позовом Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Шевченківського райсуду м. Львова та ухвалою від 18.11.24 була прийнята до провадження судді. Судовий розгляд , в порядку спрощеного провадження, було призначено на 14.01.25 р.
Судові засідання призначались на 19.02.25 та 28.03.25.
Зустрічний позов представник ОСОБА_1 - адвокат Смолинець Я. І. подав 28.03.2025 року, тобто з пропуском встановленого ст. 193 ЦПК України строку.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи.
Право особи на поновлення процесуального строку та дискреційні повноваження суду з цього питання не є абсолютними, строк може бути поновлений тільки у випадку, коли він був пропущений з поважних причин, якими можуть виступати обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на вчинення відповідної процесуальної дії, вчасно її вчинити.
Заявлене представником ОСОБА_1 - адвокатом Смолинцем Я. І. клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви не містить посилань на обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення цієї процесуальної дії у встановлений законом строк.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що вказані представником відповідачки обставини не можуть бути достатньою підставою для поновлення пропущеного строку, безпідставне ж його поновлення суперечитиме такому основному принципу цивільного судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що подання зустрічної позовної заяви з порушенням вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України, є підставою для її повернення відповідно до положень ст. 194 ЦПК України.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що повернення зустрічного позову не позбавляє ОСОБА_1 передбаченого ст. 4 ЦПК України права на звернення до суду, оскільки вона може подати відповідний позов у загальному порядку.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Смолинця Ярослава Івановича - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 травня 2025 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.