Справа № 461/2074/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/826/25 Доповідач: ОСОБА_2
29 вересня 2025 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 вересня 2025 року відносно ОСОБА_7
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.361 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб до 16.11.2025 року без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді триманням під вартою з визначенням розміру застави.
На підтримання своїх апеляційних вимог захисник покликається на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях Також захисник зазначає, що судом першої інстанції не враховано дані про особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, не має на меті уникати від кримінальної відповідальності чи продовжувати злочинну діяльність, є особою молодого віку, студент, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання.
При апеляційному перегляді захисник підтримав подану апеляційну скаргу з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, натомість прокурор заперечив проти апеляційної скарги сторони захисту, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення прокурора та захисника, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 повністю дотримався вимог ст.ст.177, 183, 194, КПК України, які передбачають порядок обрання та продовження підозрюваним та/або обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 в цьому кримінальному провадженні, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.190, ч.5 ст.27 ч.2 ст.361 КК України, тобто у створенні злочинної організації, вчинення шахрайських дій з метою заволодіння майна в особливо великих розмірах, а також в несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, вчинені організованою групою осіб.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, розпочався і триває судовий розгляд, що не виключає можливості обвинуваченого переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити інше кримінальне правопорушення
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки на переконання суду апеляційної інстанції наявні ризики в цьому кримінальному провадженні є вагомими та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є співмірним існуючим ризикам, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_7 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , в тому числі визначення розміру застави обвинуваченому.
Дані про те, що обвинувачений ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи попереднього ув'язнення відсутні.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 18 вересня 2025 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий:
Судді: