Єдиний унікальний №314/4035/24 Головуючий в 1 інст. Конененко І.О.
Провадження №33/807/829/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
19 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною адвоката Гайдащука О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№794776 від 30 серпня 2024 року, суддя суду першої інстанції встановив, що водій ОСОБА_1 , 30 серпня 2024 рокуо 13 годині 10 хвилин, на автошляху Н-15 «Запоріжжя-Донецьк», керував автомобілем ВАЗ21053 державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів). Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Гайдащук О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення правового спору.
Вказав, що сторона захисту звертала увагу суду першої інстанції, що відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння, повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності за відсутності обставин, які указують на те, що особа вимушено відмовляється від такого огляду, та відсутність факторів які спонукають її відмовитись від проходження такого огляду.
Стверджує, що з наявних відеозаписів, які містяться в матеріалах справи слідує, що після зупинки поліцейським водія не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією 1452/735, які дають підстави вважати те, що особа перебуває у відповідному стані сп'яніння, а саме не зафіксовано порядку перевірки, виявлених у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння, які безпосередньої зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення
Наголошує, що, під час спілкування з поліцейським, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на запитання поліцейського, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Звертає увагу суду, що водію не було роз'яснено те, що відмова проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об'єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Наполягає, що матеріали справи не містять беззаперечного підтвердження факту відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, що безпосередньо інкримінується останньому.
Посилаючись на порушення вимог ст. 256 КУпАП вказав, що в протоколі не зазначено місце його складання, а саме населений пункт або географічна точка. Відтак, із фабули протоколу неможливо визначити територіальну підсудність справи, оскільки незрозуміло на території якої адміністративно-територіальної одиниці знаходиться зазначене місце вчинення (25 км. а/д Н-15 «Запоріжжя-Донецьк»), та як наслідок - якому місцевому суду підсудна дана справа.
Зазначає про порушення порядку складання поліцейським адміністративних матеріалів, формального підходу до їх складання.
Наведене обґрунтовує тим, що поліцейський порушив вищевказаний Порядок, оскільки, зокрема з відеозапису що має назву 20240830135425Х300169_АР0169» та який знаходиться у матеріалах адміністративної справи, убачається, що останнім спочатку складено протокол відносно водія, після чого вже складено направлення та акт огляду на стан сп'яніння. Крім порушення самого порядку складання адміністративних матеріалів, наявним відеозаписом зафіксовано, що фактично поліцейським складено в одному примірнику направлення та акт огляду на стан сп'яніння, копії вказаних документів водію не надаються, що унеможливлює водієм проходження медичного освідування в найближчому медичному закладі.
Просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 червня 2025 року, провадження в справі закрити.
Враховуючи належне повідомлення адвоката Гайдащука О.С. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), відсутність клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гайдащука О.С., суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД 794776 від 30 серпня 2024 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою (а.с. 5)
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров'я від 30 серпня 2024 рок, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (а.с. 4);
- відеозаписом події (а.с. 8).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.
На посилання апелянта, що з протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити якому місцевому суду підсудна дана справа, оскільки в ньому не зазначений населений пункт або географічна точка, слід зазначити наступне.
Так, відповідно до відомостей, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 794776 від 30 серпня 2024 року, місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є 25 км. автошляху Н-15 «Запоріжжя-Донецьк» (Блок-пост), який згідно з відкритих джерел мережі Інтернет перебуває в межах території Вільнянського районну Запорізької області, а отже відноситься до територіальної підсудності Вільнянського району суду Запорізької області.
Таким чином, вищенаведене усуває будь-які сумніви щодо порушення правил підсудності місцевим судом при розгляді даної справи та порушення поліцейським вимоги ст. 256 КУпАП під час складання протоколу.
Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки поліцейським не було зафіксовано процедуру виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, які безпосередньої зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, з огляду на зафіксовані відеозаписом події обставини, не є слушними.
Так, відеозаписом події зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту. Під час перевірки документів ОСОБА_1 поліцейський з'ясовує чи вживав останній алкогольні напої, оскільки відчуває характерний запах алкоголю. ОСОБА_1 зазначає, що вживав алкоголь п'ять днів тому. При цьому ОСОБА_1 не заперечує факт наявного запаху алкоголю, а навпаки висловлює прохання не проводити його огляд на стан сп'яніння. Під час подальшої розмови ОСОБА_1 на запитання поліцейського визнав, що вчора вживав алкогольні напої. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу. Після неодноразових пропозицій пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я ОСОБА_3 відповіді не надає, натомість постійно прохає поліцейського не складати відносно нього протокол за ст. 130 КУпАП, а скласти якийсь інший протокол. Пояснює, що він перебуває на військовій службі на посаді водія, через що у нього виникнуть проблеми. Далі згідно відеозапису слідує роз'яснення ОСОБА_3 його процесуальних прав та складання протоколу.
Таким чином, за обставин керування ОСОБА_3 транспортним засобом, зафіксована поведінка останнього працівником поліції вірно розцінена як відмова водія від проходження огляду у встановленому законодавством порядку.
Жодних об'єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суд не вбачає.
ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На посилання апелянта щодо не роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння слід зазначити, що раніше відносно ОСОБА_1 вже складався протокол за ст. 130 КУпАП, про що він особисто вказує на відеозаписі події. Крім того, відеозаписом зафіксовано як на протязі тривалого часу ОСОБА_1 прохав поліцейського не складати протокол за ст. 130 КУпАП, розуміючи його наслідки, прохав скласти протокол за іншою статтею.
Отже, наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
На доводи апеляційної скарги щодо порушення співробітниками поліції вимог ст. 266 КУпАП через невручення ОСОБА_1 письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, слід зазначити, що в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке не вручалося останньому, у зв'язку з його відмовою від проведення такого огляду (а.с. 4).
Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Гайдащука Олександра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 червня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 314/4035/24