Єдиний унікальний №317/2253/25 Головуючий в 1 інст. Ткаченко М.О.
Провадження №33/807/918/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
12 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Барчука В.І., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Барчука В.І. на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 9 липня 2025 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 6 травня 2025 року о 17 год. 55 хв. за адресою смт Балабине, вул. Миру, 130, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала авто марки ЗАЗ Daewoo, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинене повторно протягом року, притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серії ББА №618078 від 19.09.2024, чим порушила п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Барчук В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржуване рішення постановлене з неправильним застування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та не повне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та ненадання їм належної оцінки, що є наслідком необґрунтованого рішення.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що положеннями чинного законодавства чітко передбачено, що право керування транспортними засобами є спеціальним правом, наданим громадянину та це право повинно бути насамперед надано. Позбавлення права, яке не надано громадянину, положеннями КУпАП не передбачає.
Посилаючись на порушення вимог ст. 256 КУпАП під час складання протоколу співробітниками поліції вказав, що останніми в протоколі зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.1 ПДР, яким передбаченого відповідальність за керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Між тим, дане формулювання відсутнє в п. 2.1 ПДР України.
Звертає увагу суду, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не отримувала посвідчення водія, а тому в розумінні ПДР, не є водієм та не могла порушити вимоги п. 2.1 ПДР.
Таким чином сторона захисту вважає, що даний протокол складений з порушеними та у відповідності до положень ст. 251 КУпАП не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Наполягає, що відповідно до положень ст. 30 КУпАП та роз'яснень у п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа взагалі не мала такого права.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не отримувала права керування транспортними засобами, відповідно до вимог КУпАП та вищенаведеного Пленуму ВС України не може бути позбавлений такого права.
На підставі вищевикладеного просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 9 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 , провадження в справі закрити відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду справи адвокат Барчук В.І. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
ОСОБА_1 пояснила, що керувала транспортним засобом, не маючи права керування, оскільки було необхідно відвезти сина на тренування.
Суддя апеляційного суду, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду змінити.
Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених судом доведеними обставин, підтверджується:
- довідкою ІТС «Інформаційний портал Національної поліції» щодо належності ТЗ та посвідчення водія, згідно із якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримувала посвідчення водія, транспортний засіб ЗАЗ Daewoo Т13110, д.н.з. НОМЕР_2 , значиться зареєстрованим, власник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- копією постанови серії ББА №618078 від 19 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом події.
Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322290 від 6 травня 2025 року, ОСОБА_1 інкримінується те, що вона 6 травня 2025 року о 17 год. 55 хв. за адресою смт. Балабине, вул. Миру, 130, керувала авто марки ЗАЗ Daewoo, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинене повторно протягом року, притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серії ББА №618078 від 19.09.2024, чим порушила п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 618078 від 19 вересня 2024 року, яка завірена належним чином вбачається, що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, що мало місце 19 вересня 2024 року о 08.55 год. (а.с. 3);
Відповідно до довідки інспектора сектору адміністративної практики Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, згідно бази даних «Адмінпрактитка» ІТС ІПНП- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримувала посвідчення водія (а.с. 2);
Дослідженим апеляційним судом відеозаписом події, зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, підтвердження водієм відсутності у неї посвідчення водія та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у зв'язку із відсутністю посвідчення водія.
Отже, доводи сторони захисту, про відсутність у ОСОБА_1 прав на керування транспортним засобом, є підтвердженим.
Таким чином заслуговують на увагу доводи сторони захисту про неможливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом як до особи, яка не отримувала права керування транспортним засобом.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху передбачено, що водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч.4 ст. 122, ст. 122-2, ч.3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Суд першої інстанції, наклавши на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, проігнорував викладену у зазначеній вище Постанові позицію.
Беручи до уваги те, що матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримувала, накладене на неї додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами підлягає виключенню.
За наведених вище обставин, апеляційна скарга адвоката Барчука В.І. підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - зміні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Барчука Володимира Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 9 липня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, змінити.
Виключити із постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 9 липня 2025 року рішення про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 317/2253/25