Справа № 126/321/25
Провадження №11-сс/801/779/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
24 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року,
якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.11.2025 включно щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, непрацевлаштованого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Слідчий ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Клопотання мотивує тим, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають об'єднані матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020100000207 від 11.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев, діючи умисно, з корисливих мотивів в порушення ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, умисно, з метою незаконної порубки дерев, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, у період з липня по вересень 2025 року, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи в лісовому масиві на території Дохнянського лісництва Гайсинського надлісництва філії «Центральній лісовий офіс» ДП «Ліси України» в межах природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Кармелюкове поділля», за межами населених пунктів, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за допомогою бензопил марки «Shtihl» здійснили незаконну порубку дерев породи «Дуб», які розкряжували на колоди довжиною близько 1 м та завантажили на кузов вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-131D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, разом із пнями, які залишилися від незаконно зрізаних стовбурів дерев, а місця залишені від незаконної порубки загорнули чорноземом та корою з метою приховання вчиненого кримінального правопорушення.
Після цього незаконно зрубану деревину ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на вантажному автомобілі «ЗИЛ-131D» реєстраційний номер НОМЕР_1 перевезли до домоволодіння належного ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 здійснив незаконну порубку дерев породи «Дуб», які росли на території лісового масиву Дохнянського лісництва Гайсинського надлісництва філії «Центральній лісовий офіс» ДП «Ліси України» в межах природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Кармелюкове поділля», що відноситься до природно-заповідного фонду, а також здійснив перевезення незаконного зрубаних дерев.
Своїми кримінально-протиправними діями ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 спричинив відповідно до розрахунку розмірів шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, шкоду у розмірі 2 224 812 грн., що вважається тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у лісах, перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинені на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
ОСОБА_8 10.09.2025 о 14 годині 50 хвилини затримано працівниками відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області на підставі
ст. 615 КПК України.
11.09.2025 встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколами огляду місця події від 26.08.2025, 20.08.2025, 16.07.2025, 15.07.2025, 03.07.2025, якими зафіксовано факт незаконної порубки деревини на території Чечельницької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, а саме на території Національного природного парку «Кармелюкове Поділля»;
-протоколами обшуку від 10.09.2025;
-протоколами затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 від 10.09.2025;
-розрахунками розмірів шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, проведеними Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області;
-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні п'яти епізодів тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, в ході досудового розслідування установлено розмір шкоди навколишньому природному середовищу, яка становить 2 224 812 гривень 40 копійок, що є тяжкими наслідками, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, щодо ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, в ході досудового розслідування установлено розмір шкоди навколишньому природному середовищу, яка становить 2224 812 гривень 40 копійок. Соціальний статус підозрюваного надає йому можливість вживати заходів, щодо переховування від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця проживання протягом тривалого часу, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У нього відсутні стійкі соціальні зв'язки, офіційне працевлаштування.
Ризики, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджуються тим, що ОСОБА_8 може впливати на свідків та інших осіб з метою знищення, приховування або спотворення речей та документів, а також підшукувати інших осіб та схиляти їх до необ'єктивних свідчень на свою користь.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що на даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та вживаються заходи, щодо встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень. Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може вживати заходів щодо знищення слідів злочину для уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні шести епізодів злочинної діяльності протягом тривалого періоду та може продовжити вчинювати незаконні порубки, оскільки це є єдиним джерелом його доходів на даний час.
Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та може призвести до затягування строку проведення досудового розслідування, що буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а саме ст. 28 КПК України, оскільки:
-особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання;
-особиста порука, оскільки у ОСОБА_8 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків;
-домашній арешт, так як вказаний запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам, зокрема залишенню місця проживання для подальшого переховування від органу досудового розслідування та суду, вплив на свідків, приховання чи спотворення доказів тощо.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Також захисник посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання та реєстрації, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, тому слідчий суддя безпідставно застосував до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, вказав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, пояснення учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вимог кримінального процесуального закону при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 дотримався не в повному обсязі.
Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого.
Разом з тим, сама лише підозра ОСОБА_8 у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належну поведінку та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого виду запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, що сама по собі тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину не може бути підставою для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…» (справи «Харченко проти України», «Шалімов проти України»).
Колегія суддів звертає увагу прокурора, а також слідчого судді на те, що мета застосування запобіжних заходів полягає у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на це, застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному випадку не може розцінюватися стороною обвинувачення, слідчим суддею, судом, як завчасне відбування покарання, яке можливо буде призначене майбутнім вироком.
При цьому можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та запобігти вказаним слідчим, прокурором у клопотанні ризикам.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч. 4 ст. 246 КК України, були внесені до ЄРДР 11.07.2022 за № 12022020100000207.
11.09.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України.
З моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до моменту повідомлення про підозру ОСОБА_8 та розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою останньому було відомо про здійснення досудового розслідування кримінального провадження та високий ступінь імовірності повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_8 вчиняв дії на шкоду досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні слідчим та прокурором надано не було.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням ст. 178 КПК України, колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому.
На переконання колегії суддів, фактично стосовно підозрюваного ОСОБА_8 існує лише ризик переховування від органу досудового розслідування та суду. Утім він випливає виключно із самого факту притягнення до кримінальної відповідальності. Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його можливо уникнути шляхом судової заборони підозрюваному ОСОБА_8 спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні. Також абстрактним є ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_8 є раніше не судимою особою, інших компрометуючих матеріалів стосовно підозрюваного колегії суддів не надано, що позбавляє висновку про схильність його до вчинення протиправних діянь та кримінальних правопорушень, а тому ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КК України, є надуманим.
Колегія суддів, переглядаючи ухвалу слідчого судді стосовно ОСОБА_8 , також звертає увагу на те, що підозрюваний за версією органу досудового розслідування кримінальне правопорушення вчинив у співучасті, а саме за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Разом з тим, до підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які теж раніше не судимі, слідчим суддею застосовані більш м'які запобіжні заходи, а саме цілодобові домашні арешти.
З огляду на дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, відсутність компрометуючих даних стосовно підозрюваного, а також з огляду на ступінь тяжкості злочину, у якому він підозрюється, колегія суддів вважає за можливе обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, аніж обраний слідчим суддею, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
Застосовуючи такий захід забезпечення кримінального провадження, колегія суддів покладає на підозрюваного ОСОБА_8 імперативні (для виконання) обов'язки, а саме: не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи; заборонити спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів документи, які дають право на виїзд за кордон або в'їзд в Україну.
Також колегія суддів роз'яснює підозрюваному ОСОБА_8 , що у випадку їх невиконання орган досудового розслідування уповноважений звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою. Крім цього, колегія суддів роз'яснює підозрюваному те, що працівники поліції мають право з'являтися до місця проживання підозрюваного для перевірки дотримання останнім умов запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт без засобів електронного контролю, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 та виконання покладених на нього обов'язків як підозрюваного, а також запобігання передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України ризикам.
На підставі аналізу доводів апеляційної скарги захисника, обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, на даному етапі та обсязі підозри, є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якої існують у вказаному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування підозрюваному ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року - скасувати та постановити нову.
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 , строком до 08.11.2025 включно, у межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки на період дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту:
- не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи;
-заборонити спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів документи, які дають право на виїзд за кордон або в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставити до місця проживання: АДРЕСА_1 , де звільнити з-під варти.
Копію ухвали надіслати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного та в СІЗО.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4