Справа № 126/321/25
Провадження №11-сс/801/792/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Рудь
Доповідач: ОСОБА_1
25 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
підозрюваного ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2025 року,
якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 17.11.2025 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Слідчий ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають об'єднані матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020100000207 від 11.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.01.25, 28.01.2025, 29.01.2025 та 04.02.2025 ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами здійснив незаконну порубку дерев, які росли в межах лісового масиву Дохнянського лісництва Гайсинського надлісництва філії «Центральній лісовий офіс» ДП «Ліси України» в межах природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку «Кармелюкове поділля», що відноситься до природно-заповідного фонду, а також здійснив перевезення та збут незаконного зрубаних дерев.
Своїми кримінально-протиправними діями ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами спричинив відповідно до розрахунку розмірів шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, шкоду у розмірі 3 443 384 гривень, що згідно п. 2 примітки до ст. 246 КК України у понад шістдесят разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян та вважається тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у лісах, перевезення та збут незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинені на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
17.09.2025 встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколами огляду місця події від 10.01.2025, 29.01.2025, 30.01.2025, 05.02.2025 якими зафіксовано факт незаконної порубки деревини на території Чечельницької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, а саме на території Національного природного парку «Кармелюкове Поділля»;
-протоколами обшуку від 10.09.2025;
-протоколами затримання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 10.09.2025;
-розрахунками розмірів шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, проведеними Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області;
-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні чотирьох епізодів тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, в ході досудового розслідування установлено розмір шкоди навколишньому природному середовищу, яка становить 3 443 384 гривень, що є тяжкими наслідками, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, щодо ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, в ході досудового розслідування установлено розмір шкоди навколишньому природному середовищу, яка становить 3 443 384 гривень. Майновий стан підозрюваного надає йому можливість вживати заходів, щодо переховування від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця проживання на протязі тривалого часу, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризики, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджуються тим, що ОСОБА_7 є колишнім працівником Гайсинської надфілії ДП «Ліси України», йому відомі інші працівники даного підприємства та НПП «Кармелюкове Поділля», на яких він може впливати з метою знищення, приховування або спотворення документів, що стосуються лісовпорядкування тощо. Крім того, може підшукувати інших осіб та схиляти їх до необ'єктивних свідчень на свою користь.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що на даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та вживаються заходи, щодо встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень. Перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може вживати заходів щодо знищення слідів злочину для уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінально-протиправної діяльності протягом значного тривалого періоду, при цьому у вчиненні чотирьох епізодів злочинної діяльності та може продовжити вчинювати сприяння у здійсненні незаконних порубок.
Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та може призвести до затягування строку проведення досудового розслідування, що буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а саме ст. 28 КПК України, оскільки:
-особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання;
-особиста порука, оскільки у ОСОБА_7 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків;
-домашній арешт, так як вказаний запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам, зокрема залишенню місця проживання для подальшого переховування від органу досудового розслідування та суду, вплив на свідків, приховання чи спотворення доказів тощо.
Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2025 року - відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:1) прибувати до слідчого відділення Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також до органів прокуратури Гайсинського району та в Бершадський районний суд в період досудового розслідування та судового провадження за першою вимогою; 2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; 3) здати, при наявності, на зберігання до ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області особисті документи, які дають право виїзду з України. Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом визначено по 17.11.2025 включно, у межах строку досудового розслідування.
Постановлене рішення мотивоване тим, що прокурором та слідчим доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України, однак не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті. Беручи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за яке йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, слідчий суддя вважав за потрібне застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для потреб досудового розслідування та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з альтернативою внесення застави в розмірі 299 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 905 372 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Звертає увагу колегії суддів на те, що під час розгляду клопотання про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стороною обвинувачення наголошено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні чотирьох епізодів тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. Під час досудового розслідування установлено розмір шкоди навколишньому природному середовищу, яка становить 3443384 гривень. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, щодо ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вказали, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 статті 194 КПК України встановлює, що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
На думку колегії суддів, цілодобовий домашній арешт щодо ОСОБА_7 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам можливої втечі чи переховування від органу досудового слідства, впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому слідчим суддею правильно зазначено про те, що підозра ОСОБА_7 , у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належну поведінку та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого виду запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 є пенсіонером, одружений, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, був присутній під час розгляду апеляційної скарги прокурора, у якій ставиться питання про погіршення його становища, що в свою чергу характеризує його як особу, яка навпаки не намагається переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Надаючи оцінку заявленим у апеляційній скарзі прокурора доводам, апеляційний суд бере до уваги ту обставину, що під час апеляційного розгляду скарги прокурор не надав жодних доказів, які б дали підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати найтяжчий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, розмір завданих збитків, не можуть бути єдиними підставами для застосування стосовно останнього найбільш суворого запобіжного заходу, а повинні оцінюватись в сукупності з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, матеріалами, які характеризують особу підозрюваного та його поведінку після вчиненого.
На час апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_7 перебуває під цілодобовим домашнім арештом, і стороною обвинувачення не надані відомості про невиконання ним процесуальних обов'язків, вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що за наявності належного підтвердження таких відомостей, сторона обвинувачення не позбавлена можливості ставити питання про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
Колегія суддів зауважує, що мета застосування запобіжних заходів полягає у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на це, застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному випадку не може розцінюватися стороною обвинувачення та судом, як завчасне відбування покарання, яке можливо буде призначене майбутнім вироком. При цьому можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та запобігти вказаним прокурором у клопотанні ризикам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора стосовно неповного дослідження слідчим суддею підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не свідчать про необґрунтованість судового рішення, оскільки всім обставинам справи слідчим суддею надана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3