Провадження №3/748/1486/25
Єдиний унікальний № 748/3132/25
30 вересня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді: Костюкової Т.В.,
за участю секретаря: Гофрик К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №772114 від 11 вересня 2025 року, слідує, що 09.09.2025 ОСОБА_1 , за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилилась від виконання, передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не забезпечує контроль за поведінкою доньки, внаслідок чого в цей день об 11.00 годині, ОСОБА_3 не маючи наміру повертатись додому, залишила місце проживання, не повідомляючи де вона знаходиться та не виходила на зв'язок, у зв'язку з чим працівниками Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області вживались заходи розшуку і останню було знайдено зранку наступного дня в селищі Куликівка, Чернігівського району, Чернігівської області, та повернуто додому. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 буду повідомленою належним чином не зявилася.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна винна дія або бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад).
Суб'єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №772114 від 11.09.2025 зазначено, що вина ОСОБА_1 полягає в ухиленні від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.12 Закону України «Про охорону дитинства».
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства», визначає загальні права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини та має вісім частин.
В той же час, у протоколі про адміністративне правопорушення серії «ВАД» №772114 від 11.09.2025 року не вказано вимоги якої частини статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» порушено особою, що притягається до адміністративної відповідальності, а також не вбачається в чому саме полягає відсутність піклування про здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, та відсутність контролю за поведінкою неповнолітньої доньки ОСОБА_4 з боку ОСОБА_1 , оскільки саме мати контролюючи поведінку доньки та піклуючись про здоров'я дитини, вичерпавши всі реальні можливості для встановлення місця перебування дитини, звернулась до органів поліції для допомоги у пошуку дитини, що зафіксовано адміністративним матеріалом, який надійшов на адресу суду.
Отже протокол про адміністративне правопорушення не містить об'єктивної сторони правопорушення, а саме які конкретно дії не вчинила ОСОБА_1 щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що унеможливлює встановлення форми вини (суб'єктивна сторона) та, які права та інтереси неповнолітньої дитини порушені (об'єкт правопорушення).
Отже, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №772114 від 11.09.2025, не розкривають суті правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
За результатами розгляду справи суддя виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.2 ст.283 КУпАП).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складений відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суддя не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 та додані до нього докази суддя приходить до висновку, що у проколі не вказані конкретні дії, які ставляться ОСОБА_1 у провину та мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не зазначено, в чому полягало невиконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої доньки, а ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» не розкрита в частині яких саме обов'язків має місце їх невиконання ОСОБА_1 .
Таке формулювання адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП є неконкретним та позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості ефективно захищатися від нього і робить неможливим об'єктивний розгляд справи.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальну), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суддя трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, ч.1 ст.184, ст.ст.245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Костюкова