Справа № 743/1302/25
Провадження № 2-а/743/26/25
30 вересня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Воєдило О. В.
представника позивача Мельника М. М., відповідача ОСОБА_1 , перекладача Оганяна А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в селищі Ріпки справу за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -
30.09.2025 р. Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області звернулось з позовом до суду до ОСОБА_1 , громадянина Республіки Вірменія, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на шість місяців.
Позовна заява обґрунтована тим, що 28.09.2025 р. працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області спільно зі співробітниками ДСР НП України виявлено громадянина Республіки Вірменія, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України з порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України. Встановлено, що відповідач прибув до України 07.09.2021 р., перетнувши державний кордон через пункт пропуску «Бориспіль-D». З питань визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту чи отримання статусу особи без громадянства до компетентних органів відповідач не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України за весь час не вживав. 22.07.2022 р. працівниками позивача відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни з подальшою забороною в'їзду в Україну строком на 3 роки та зобов'язано його залишити територію України не пізніше 01.08.2022 р. 28.09.2025 р. позивачем відносно відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України та відібрано розписку про ознайомлення зі змістом і отримання цього рішення.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до судового розгляду; постановлено про розгляд справи в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 30.09.2025 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зауваживши, що прибув на територію України у 2021 році до свого брата, орендував кафе для здійснення підприємницької діяльності. Після початку війни працював у різних сферах та не міг покинути територію України через необхідність допомоги своїй дівчині, яка перебувала у скрутному становищі, але зараз готовий покинути територію України разом з нею, однак його паспорт та інші документи у нього вкрали.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
22.07.2022 р. щодо відповідача було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
28.09.2025 р. позивачем відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та розпочато процедуру адміністративного затримання.
28.09.2025 р. о 16 год 40 хв у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 203 КУпАП, з метою припинення адміністративних правопорушень, встановлення особи та з'ясуванням обставин правопорушення (забезпечення питання примусового видворення) відповідача було затримано відповідно до протоколу про адміністративне затримання № МКМ 000522 та поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
28.09.2025 р. позивачем відносно відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України.
Вказані обставини не заперечуються жодною зі сторін у справі, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України суд не посилається на докази, на підставі яких ним встановлені відповідні обставини.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон) іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
В силу вимог п. 14 ст. 1 Закону статус нелегального мігранта має також іноземець, який законно прибув в Україну, але після закінчення визначеного йому терміну перебування втратив підстави для подальшого перебування та ухиляється від виїзду з України.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Згідно п. 2 ч. 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМ України від 15.02.2012 р. № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Як встановлено судом, відповідач здійснив в'їзд на територію України 07.09.2021 р., тобто останнім днем 90-денного строку є 05.12.2021 р.
За таких обставин, суд вважає доводи позивача про відсутність законних підстав перебування відповідача на території України обґрунтованими.
За положеннями ч. 1 ст. 289 КАС України підставою для звернення з відповідним позовом є, в тому числі, наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення.
Оскільки у ході розгляду справи судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що відповідач, ухиляючись певний час від повернення до країни походження без поважних на те причин (зокрема, планування більш пізнього періоду виїзду з дівчиною), продовжуватиме таке ухилення і надалі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 78, 229, 246, 271, 289, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області задовольнити повністю.
Затримати з метою забезпечення примусового видворення за межі території України та ідентифікації строком на 6 (шість) місяців громадянина Республіки Вірменія, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду (місцезнаходження: 00016, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 30).
Суддя М. В. Кравчук