Справа № 743/1297/25
Провадження №1-кс/743/118/25
30 вересня 2025 року селище Ріпки
Слідчий суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції №2 (с-ще Ріпки) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 15.05.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025170040008711, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Даничі Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 299 КК України,
До Ріпкинського районного суду Чернігівської області подано клопотання старшого слідчого слідчого відділу відділення поліції №2 (с-ще Ріпки) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Слідчий мотивує клопотання тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 299 КК України, матеріали досудового розслідування внесені 15.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170040008711.
Зазначає, що відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просить його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні також просить задовольнити подане клопотання.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання. Підозрюваний вказав, що не знав про те, що знаходиться в розшуку. За декілька тижнів до затримання виїхав до своєї дівчини у місто Львів. Перебуваючи там він отримав дзвінок від матері, яка вказала, що його шукає поліція. У Львові до нього підійшли поліцейські та запропонували поїхати до селища Ріпок, на що він надав добровільну згоду. Вже у Ріпках його затримали. Він визнає в повній мірі свою винуватість у кримінальних правопорушення, в яких підозрюється, та бажає повернутись до військової служби в іншу військову частину.
Захисник пояснив, що підозрюваний бажає проходити подальшу військову службу в іншій військовій частині, для цього відбувається підготовка відповідних документів. Посилання в клопотанні на ризики ризики, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, є формальним та не обгрунтованим, не підтверджується матеріалами справи.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив таке.
29.09.2025 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 299 КК України. Час фактичного затримання «06» година «28» хвилин.
29.09.2025 о 19 годині 18 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 299 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 299 КК України, підозра підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
стосовно частини 5 статті 407 КК України:
повідомленням військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_5 ;
матеріалами службового розслідування, проведеного за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_5 ;
показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
іншими матеріалами кримінального провадження, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України;
стосовно частини 1 статті 299 КК України:
протоколом огляду місця події від 02.09.2025;
протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ;
актом клінічного огляду собаки;
показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14 ;
протоколом огляду речей, згідно якого ОСОБА_5 добровільно видав ніж, яким наносив удари собаці;
протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Відповідно до статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити серед іншого посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, та виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
На виконання вказаної вимоги закону слідчий зазначає наступні ризики:
1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КК України);
2) незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (пункт 3 частини 1 статті 177 КК України);
3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (пункт 4 частини 1 статті 177 КК України).
Стосовно наявності ризику, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 177 КК України, слідчий стверджує, що тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, спонукатиме підозрюваного до усвідомлення тяжкості та реальності покарання, та в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може призвести до переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Водночас слідчий, на виконання вимог статті 177 КК України, посилається на рапорт начальника СКП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_16 від 19.09.2025, в якому він вказує на оперативну інформацію щодо того, що ОСОБА_5 неодноразово був відсутній вдома та виїхав до Львівської області.
Слідчий суддя критични оцінює даний доказ, оскільки він грунтується на джерелі «оперативна інформація», яке неможливо ідентифікувати та встановити його правдивість. В судовому засіданні слідча повідомила, що особисто одного разу виїжджала в період з 10 по 29 вересня до підозрюваного додому, однак його там не було. Заявила, що активно працівники поліції почали шукати ОСОБА_5 з 10 вересня поточного року.
Водночас показання свідків, наявні в протоколах допитів, долучених до матеріалів справи, свідчать у своїй сукупності, що сусідам та мешканцям, які знають підозрюваного, достеменно було відомо, що останній проживав за адресою свого мешкання в описаний у клопотанні період часу.
При цьому у матеріалах відсутні посилання на докази, які б свідчили про те, що співробітники поліції неодноразово відвідували помешкання ОСОБА_5 та не виявили там останнього (рапорти за наслідками виїзду, записи з бодікамер тощо).
Втім, слідчим суддею досліджено інші матеріали, надані як обгрунтування обставин, що свідчили б про наявність ризику, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 177 КК України. Зокрема слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, що має триваючий характер, переховується у себе вдома, мінімальні соціальні зв'язки останнього в місці його постійного проживання, відсутність в нього родини й утриманців, негативну репутацію серед односельчан, ризик продовження протиправної поведінки ( ОСОБА_5 не надано на підтвердження своїх слів будь-якого доказу про бажання повернення до проходження військової служби), тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, що у своїй сукупності дає підстави слідчому судді вважати доведеними обставини, що свідчать про наявність ризику, визначеному пунктом 1 частини 1 статті 177 КК України.
Стосовно наявності ризику, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 177 КК України, слідчий стверджує, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки, зокрема військовослужбовців військової частини, та мешканців села (односельчани), якім відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Водночас, всупереч вимогам статті 184 КК України слідчий не посилається на матеріали, які підтверджують вказані обставини.
Суд критично ставиться до наведених обставин, адже слідчий навіть не вважає за можливе вплив підозрюваного на потерпілого, як ключового учасника кримінального провадження, втім зазначає про можливість впливу на військовослужбовців військової частини, місце розташування підрозділів якої ОСОБА_5 залишив та від повернення до якої ухилявся.
Щодо впливу на мешканців села (односельчан) ОСОБА_5 слідчим також не надано відповідних доказів.
Формулювання слідчого про те, що підозрюваний має певне коло зв'язків, у тому числі з керівництвом та службовими особами військової частини, здобутих в силу проходження ним військової служби та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин та фактів кримінального правопорушення, є загальним, не містить конкретних доказів в матеріалах справи та, відповідно, посилань на них.
За відсутності жодного доказу щодо того, що підозрюваний може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, слідчий суддя вважає недоведеним наявності ризику, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 177 КК України.
Стосовно наявності ризику, визначеного пунктом 4 частини 1 статті 177 КК України, слідчий стверджує, що ОСОБА_5 може створювати штучні докази та підбурювати осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу, що з клопотання абсолютно не зрозуміло, на чому грунтуються такі припущення слідчого, а вимоги щодо посилання на матеріали справи, які можуть підтвердити такі обставини, слідчим не дотримані.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає доведеним ризик, визначений пунктом 1 частини 1 статті 177 КК України, та недоведеними ризики, визначені пунктами 3 та 4 частини 1 вказаної статті.
Відтак встановлена наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Слідчим суддею враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного, який не перешкоджає його утриманню в умовах ізоляції, а також обсяг повідомленої підозри та особисту роль у вчиненні кримінальних правопорушень за підозрою.
Більш того, відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Слідчим суддею враховано рішення Європейського суду з прав людини № 11036/03 від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі», відповідно до якого рішення суду повинно забезпечити не тільки право підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя звертає увагу, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Також слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 гривень.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити терміном на 40 (сорок) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 листопада 2025 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06 години 28 хвилин 29 вересня 2025 року.
Визначити заставу - 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, підозрюваним застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_17