Справа № 750/8431/25
Провадження № 2/750/2436/25
30 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченка К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 39601 грн. 03 коп.
Обґрунтовано позов тим, що 24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу № 24/03/23. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема за заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2021017893_CARD від 18.10.2018, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Так, 18.10.2018 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2021017893. Відповідно до п.1.1. кредитного договору відповідач отримала кредит на придбання товару. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти. У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконала, що призвело до виникнення заборгованості. Яка станом на день відступлення права вимоги становить 39601 грн. 03 коп., що складається із: 29000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10601 грн. 03 коп. - заборгованість за відсотками.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подала.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, при цьому просила розглядати справу без її участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщалася завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку. Крім того, відповідач сповіщалася шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 18.10.2018 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2021017893, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в загальній сумі 3432 грн. 92 коп., з яких: 2797 грн. 25 коп. - на придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» №7 Чернігів, 300 грн. - на сплату додаткових послуг банку, а саме: Послуга «СМС+Довідка», 335 грн. 67 коп. - на придбання послуг зі страхування у Страхової компанії «Арсенал Лайф»(а.с. 16).
Згідно пункту 1.3. кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.
Пунктами 1.4, 1.5 даного кредитного договору визначено, що датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця 1 на придбання товару. У разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця послуг та/або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту. Підписанням кредитного договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) позичальника перед укладенням кредитного договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору; 3) позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору (зокрема, але не виключно, графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту); 4) з Правилами кредитування, зокрема, з положеннями щодо відповідальності позичальника, та тарифами банку, які є невід'ємною частиною кредитного договору та які розміщені на офіційному сайті банку www.otpbank.com.ua, у розділі «Кредитування», ознайомлений і згоден, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; примірники правил кредитування та тарифів банку отримав; 5) послуги банку пов'язані із видачею кредиту отримав у повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу послуг, у тому числі послуг, наданих банком та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.
У пункті 2 кредитного договору визначено, що попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є ця заява-анкета про надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «ОТП Банк» та які розміщені на офіційному сайті Акціонерного товариства «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua, відповідач бажає оформити.
Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору, клієнт отримав тип картки MC GOLD. Валюта рахунку - гривня, номер карткового рахунку - НОМЕР_1 . За користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до договору.
На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць.
На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних.
Також, у пункті 6 кредитного договору, зокрема, визначено, що кредитний договір/заява-анкета набуває чинності з моменту його/її підписання сторонами та всіх додатків до нього/неї та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по кредитному договору/заяві-анкеті в повному обсязі.
До вказаного договору позивачем надано паспорт споживчого кредиту, що містить основні умови кредитування, у тому числі, вказана фіксована процентна ставка - 0,01 % річних (а.с. 17).
Своїми власноручними підписами кредитного договору від 18.10.2018 № 2021017893 та паспорта споживчого кредиту до нього відповідач підтвердила, що погоджується з умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення.
Банком на підставі кредитного договору відкрито кредитний рахунок та надано відповідачу в користування кредитну картку № НОМЕР_2 , на яку були перераховані кредитні кошти, про що свідчить розписка відповідача до кредитного договору від 18.10.2018 (а.с. 18).
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідач, за твердженням позивача станом на 24.03.2023, має заборгованість в сумі 39601 грн. 03 коп., яка складається: 29000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10601 грн. 03 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 19-24).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується також випискою з рахунка (а.с. 25-29).
Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надала.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками (а.с. 9-13).
Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023, до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 2021017893 від 18.10.2018 (а.с.14).
Проведення оплати за передачу прав вимоги згідно договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 підтверджується платіжним дорученням № 46 від 24.03.2023 (а.с.15).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів на таких умовах.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач отримала грошові кошти в сумі, вказаній у договорі, однак свої зобов'язання щодо їх повернення та сплати процентів в обумовлений строк за умовами договору належним чином не виконала, у зв'язку з чим за розрахунками, наданими позивачем, утворилася заборгованість.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За вказаних обставин, враховуючи умови договору про надання фінансового кредиту та те, що відповідач свої зобов'язання за ним належним чином не виконала, не повернула отримані кредитні кошти та не сплатила проценти за користування ним, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підлягають задоволенню, оскільки доказів, які б спростовували розмір заборгованості та сплату коштів за договором як позивачу, так і первісному кредитору, відповідач суду не надала.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Чміль Ю.В., яка здійснює професійну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3080 від 10.06.2016 (а.с. 52). На підтвердження повноважень адвоката для участі у справі позивачем надано копії ордера на надання правничої допомоги (а.с. 53), Договору про надання правової допомоги від 01.05.2023 № 01/05-23 (а.с. 54, 55) та додатку № 1 до договору, в якому зазначена вартість кожної з послуг (а.с. 56, 57).
Згідно з Актом про надання правової допомоги від 14.07.2025 вартість наданих адвокатом юридичних послуг склала 8500 грн., з них: 4500 грн. - ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів, аналіз документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи; 4 000 грн. - складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду (а.с. 58).
Згідно частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини шостої статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.
Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі. Проте, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43115064) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість у розмірі 39601 грн. 03 коп. (тридцять дев'ять тисяч шістсот одна грн. 03 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» 2422 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Суддя І.П. Рахманкулова