Справа № 750/12530/25
Провадження № 2-а/750/273/25
29 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейської 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гулевич Юлії Олегівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
09 вересня 2025 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до поліцейської 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції Гулевич Юлії Олегівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови EHA № 5363286 від 01.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскільки позивач оскаржує постанову від 01.08.2025, проте відповідну позовну заяву подано до суду тільки 09.09.2025, а тому ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2025 його позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути вказані в ній недоліки. Зокрема, в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху зазначено, що матеріали позовної заяви містять копію оскаржуваної постанови серії EHA № 5363286 від 01.08.2025, що свідчить про її фактичне отримання позивачем в день складання. При цьому, будь-яких даних та доказів щодо дати отримання позивачем оскарженої постанови позов та додані до нього документи не містять. Судом було запропоновано позивачу надати докази, які підтверджують, коли саме ним отримано копію оскаржуваної постанови, вказавши підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 29.09.2025 подав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови ЕНА №5363286 від 01.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У своєму клопотанні позивач зазначає, що він не обізнаний з процедурою оскарження, а тому 01.08.2025 він повертався з поїздки, був втомлений і не розуміючи за що його притягнуто до адміністративної відповідальності, погодився, що щось ніби то порушив, проте транспортний засіб він тільки придбав і при перевірці той був у справному стані.
Після винесення оскаржуваної постанови позивач звернувся до УПП в Чернігівській області із заявою про надання відеозапису з нагрудних камер поліцейських.
Коли саме позивач подав заяву до УПП в Чернігівській області, ним не зазначено і доказів на підтвердження подання заяви суду не надано, але у своєму клопотанні позивач вказує, що довго не міг подати заяву через повітряні тривоги, а пізніше він отримав поштове відправлення з відеозаписом від УПП в Чернігівській області з штампом Укрпошти з датою відправлення - 25.09.2025.
Також позивач посилається на ту обставину, що 09.08.2025 у нього піднялася температура та з'явився кашель і 12.08.2025 він був на прийомі у лікаря, про що надав копію талону на прийом №6156692 та запис прийому лікаря від 12.08.2025.
Також позивач вказує, що він не є юридично обізнаною людиною, а тому просить поновити йому пропущений строк на подання позову до суду з метою забезпечення права на доступ до правосуддя.
Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку для подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таких доказів позивачем суду не надано.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску, адже постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 01.08.2025 та отримана позивачем в цей день, а з позовом до суду позивач звернувся лише 09.09.2025, тобто з пропуском встановленого 10- денного строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені позивачем підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують його неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248, 295 КАС України, суд -
у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейської 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гулевич Юлії Олегівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 29.09.2025.
Суддя