Справа № 577/4362/25
Провадження № 2-а/577/92/25
26 вересня 2025 року м.Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галян С.В., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Адвокат Стець М.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову від 30.03.2025 року АП № 423, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі закрити. Вимоги обгрунтовує тим, що постановою АП № 423 від 30.03.2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з подальшим подвоєнням суми у відповідності до ч.2 ст.308 КУпАП до 34000 грн. За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 17.03.2025 року о 13:30 год. в особливий період під час мобілізації відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою проходження медичного огляду та визначення придатності на особливий період,.. а саме: вимоги абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 «Про військовий обов'язок і військову службу». Дійсно, ОСОБА_1 17.03.2025 року під час поїздки на власному транспортному засобі з с. Вознесенка Сумської області до м. Києва разом з дружиною та чотирьохмісячною донькою був зупинений на блокпості неподалік с. Вирівка на кордоні Сумської та Чернігівської областей, де працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу після перевірки його військово-облікового документи було запропоновано поїхати до м. Суми для проходження військово-лікарської комісії. ОСОБА_1 повідомив, що він безумовно виконує всі вимоги закону і в разі вручення йому повістки до ТЦК, а в подальшому направлення на ВЛК, обов'язково пройде військово-лікарську комісію, але залишити дружину з малою дитиною серед поля він не може. 17.03.2025 року було складено протокол № 423 про адміністративне правопорушення та вручено повістку на 18.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Буринь). ОСОБА_1 наступного дня 18.03.2025 року прибув до вказаного відділу, отримав відповідне направлення і 13.05.2025 року пройшов військово-лікарську комісію, за висновком якої визнаний придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони. Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 інкримінується порушення наведених нижче норм закону в контексті його відмови від проходження військово-лікарської комісії. Направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду має передувати виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, із зазначенням місця, часу та мети явки. А у разі неможливості явки у визначеній в повістці час з поважних причин, закон зобов?язує особу з?явитися у строк, що не перевищує сім календарних днів. Проте, у спірних відносинах, відповідач не викликав ОСОБА_1 до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою направлення на медичний огляд, що свідчить про порушення закону саме з боку відповідача. Проте подальші дії позивача, а саме прибуття ним на виклик наступного дня 18.03.2025 року (відповідно до врученої йому повістки) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Буринь), де він отримав відповідне направлення і 13.05.2025 року пройшов військово-лікарську комісію, навпаки, свідчать про дотримання саме позивачем вимог закону, і відповідно про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Також в протоколі від 17.03.2025 року вказано, що розгляд справи відбудеться 28.03.2025 року, а фактично він відбувся 30.03.2025 року. Очевидним є висновок, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і відповідно не мав можливості скористатися правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.07.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 19).
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
31.07.2025 року відповідачем надано копії матеріалів справи відносно ОСОБА_1 (а.с. 21-27).
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
За приписом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтями 74-76 КАС регламентовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За положеннями частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що наведена норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Поняття адміністративного правопорушення визначено у ст. 9 КУпАП - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по - перше, встановити склад правопорушення, по - друге, дослідити докази та оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункти 1, 7 Положення).
За пунктами 9, 12 згаданого Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення. ІНФОРМАЦІЯ_3 має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинених в особливий період.
17.03.2025 року начальником адміністративного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 був складений протокол АП № 423 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 17.03.2025 року о 13:30 год. останній в особливий період, під час мобілізації, відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою огляду та визначення придатності на особливий період. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 28.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 23-24).
У подальшому, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 від 31.03.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 26).
Зі змісту постанови АП № 423 від 31.05.2025 року вбачається, що 17.03.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 17.03.2025 року о 13:30 год. в особливий період під час мобілізації відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою огляду та визначення придатності на особливий період (а.с. 26).
Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказу того, що позивачу під особистий підпис видавалося направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а він у свою чергу відмовився отримувати направлення. Єдиним належним документом, що видається особі з метою проходження огляду, є направлення на військово-лікарську комісію, а не «пропозиція» співробітника ТЦК та СП. Як наслідок жодним доказом не підтверджено, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення, яке полягало в відмові від проходження ВЛК.
Також, виходячи із тексту протоколу № 423 від 17.03.2025 року видно, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 28.03.2025 року, а справу розглянуто 31.03.2025 року, але доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про нову дату розгляду справи суду не надано. Отже позивача належним чином не повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, чим фактично порушено всі його права передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Порядок притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення закріплений у КУпАП, а процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов'язаних з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційною підготовкою та мобілізацією, а також з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату, визначена Інструкціїєю зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 р. за № 36/41381 (далі по тексту Інструкція).
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що допущені відповідачем процесуальні та матеріальні порушення є безумовною обставиною для скасування оскаржуваного рішення і закриття справи за відсутності події та складу правопорушення, як то передбачено п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відтак, позов підлягає задоволенню.
Керуючисьст.19 Конституції України,Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016 р., ст.7,9,210,235,245,250-252,254,256,268,277-280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову АП № 423 від 30.03.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя С. В. Галян