Справа № 536/809/25
Провадження № 2/536/771/25
11 вересня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості,
Позов обґрунтовано зокрема тим, що ОСОБА_1 (далі по тексту - Клієнт, Позичальник, Відповідач) звернувся до АТ «А-Банк» (скорочена назва АТ “А-Банк», далі по тексту - Банк, Кредитор, Позивач) щодо отримання банківських послуг та підписав Анкеті-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
30.01.2022 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101643537782102, щодо надання останній кредиту в розмірі 70000.00 грн. строком на 29 місяців (тобто до 29.06.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).
Станом на 28.03.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 151244.92 грн., яка складається з:
70000 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
81244.92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, позивач просив суд ухвалити рішення, яким:
Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101643537782102 від 30.01.2022 року у розмірі 151244.92 UAH грн. станом на 28.03.2025 року, яка складається з наступного:
- 70000 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 81244.92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Cтягнути з відповідача на користь АТ “А-БАНК» судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2422.4 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутні представника Банку та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату розгляду справи повідомлялася належним чином. Заяв про розгляд справи за її присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи та докази, дійшов наступного висновку.
Так судом встановлено, ОСОБА_1 (далі по тексту - Клієнт, Позичальник, Відповідач) звернувся до АТ «А-Банк» (скорочена назва АТ “А-Банк», далі по тексту - Банк, Кредитор, Позивач) щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
30.01.2022 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101643537782102, щодо надання останній кредиту в розмірі 70000.00 грн. строком на 29 місяців (тобто до 29.06.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 70000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 29.06.2024 року, терміном на 29 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.
Станом на 28.03.2025 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 151244.92 грн., яка складається з:
- 70000 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 81244.92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Також варто зазначити, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування».
У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Статтями 610 та 611 ч. 1 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису).
У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Також ст. 8 Закону - Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно до Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, Постанова НБУ №78. А саме пунктів:
Правомірність використання підписів загалом.
14. Використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Правомірність використання удосконаленого ЕП.
23. Установи та їх клієнти під час вчинення правочинів у вигляді електронних документів мають право використовувати удосконалений ЕП на підставі договору з урахуванням вимог пункту 14 розділу ІІ цього Положення.
24. Установа визначає технологію використання удосконаленого ЕП та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки, що використовуються під час взаємодії установи з клієнтом установи.
25. Суб'єкти електронної взаємодії використовують удосконалений ЕП без сертифіката відкритого ключа або чинність відкритого ключа підписувача засвідчується сертифікатом відкритого ключа на договірних засадах, або чинність відкритого ключа підписувача засвідчується надавачем електронних довірчих послуг згідно з вимогами законодавства України у сфері електронних довірчих послуг, нормативно-правових актів Національного банку України.
26. Удосконалений ЕП є таким, що пройшов перевірку, якщо перевірку удосконаленого ЕП здійснено згідно з процедурою, зазначеною в договорі, укладеному між учасниками електронної взаємодії. Правомірність використання простого ЕП.
29. Клієнт установи має право використовувати простий ЕП у разі дотримання таких вимог:
1) електронна взаємодія здійснюється виключно з установою та з використанням технології, визначеної установою;
2) використання простого ЕП здійснюється на підставі договору відповідно до вимог пункту 14 розділу II цього Положення.
30. Простий ЕП має забезпечувати однозначну ідентифікацію особи підписувача.
31. Доведення цілісності електронних документів із створеним простим ЕП може забезпечуватися засобами інформаційної системи, у якій здійснюється створення, оброблення, зберігання електронних документів.
32. Установа забезпечує доведення цілісності, достовірності та авторства електронного документа зі створеним простим ЕП.
Установа в разі недотримання зазначеної вимоги несе відповідальність за шкоду, заподіяну клієнту установи. Банк у разі недотримання зазначеної вимоги несе відповідальність за шкоду, заподіяну фізичній особі, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором Відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.
Зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Акцент Банк» та відповідачем не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, суд вважажає за необхідне, стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101643537782102 від 30.01.2022 року у розмірі 151244.92 UAH грн. станом на 28.03.2025 року, яка складається з наступного:
- 70000 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 81244.92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. О. Колотієвський