Справа № 535/885/25
Провадження № 2-а/535/18/25
25 вересня 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Гуляєвої Г.М.
з секретарем судових засідань Васильченко В.О.
Найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб):
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , представник позивача: адвокат СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 38600, Полтавська область, Полтавський район с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях, 239, РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
розглянув адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
16.09.2025 року позивач ОСОБА_2 подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому визнати поважними причини пропуску та поновити процесуальний строк для звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову №4865 від 20.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_2 , 05.07,1977 р.н., РНОКПП: НОМЕР_1 штрафу у сумі 17000,00 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач мотивує свою заяву тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 №4865 від 20.08.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
На оскарження вище вказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено 10-ти денний строк з дня її винесення, але копію даної постанови від відповідача позивач отримав лише 09 вересня 2025 року на поштову адресу.
Внаслідок отримання, а також з урахуванням того, що є належним чином юридично необізнаним в законодавстві ОСОБА_2 звернувся за правничою допомогою до адвоката Сідько С.І.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 є порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу - не пройшов повторний медичний огляд військовозобов'язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років, тому позивач вважає розгляд адміністративних матеріалів за його відсутності протиправним та вимушений звернутись з даним позовом до суду.
17 вересня 2025 року ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі .
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача - адвокат Сідько С.І. 24.09.2025 подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її та позивача участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши докази в сукупності, дійшов на наступних висновків.
Судом встановлено, що Постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 №4865 від 20.08.2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. (а.с.14).
Зі змісту постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 про адміністративне правопорушення від 20.08.2025 року № 4865 вбачається: «13 серпня 2025 року о 14 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході перевірки документів ОСОБА_2 виявлено, що останнім в порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу- не пройшов повторний медичний огляд військовозобов'язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років.
Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають на у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абз. 5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014
№303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до тепер.
Обставини передбачені ст. 34 КУпАП відсутні.
Обставини передбачені ст. 35 КУпАП - відсутні.
Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_2 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП постановив накласти на громадянина ОСОБА_2 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч гривень) грн.».
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 є порушення вимог наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, а саме відповідно до п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу - не пройшов повторний медичний огляд військовозобов'язаних ВЛК районних, міських ТЦК на протязі 5 останніх років.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.
Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 визначено процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Дане Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так, відповідно до п.3.1. глави 3 розділу ІІ Наказу №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії. Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Таким чином, оцінюючи зазначені обставини та чинне законодавство за сукупністю, вважаємо, що до початку проходження військовозобов'язаним медичного огляду повинні передувати щонайменше дві дії уповноваженого органу: - оповіщення військовозобов'язаних про виклик для проходження медичного огляду (вручення повістки) - прийняття уповноваженим органом рішення про проходження медичного огляду (видача направлення та доведення до відома військовозобов'язаного під підпис визначених пунктом 74 Порядку відомостей).
Доказів вчинення уповноваженими особами таких дій матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, як і не містять доказів фактичного невиконання ОСОБА_2 обов'язку проходження медичного огляду. Тобто матеріали вказаного провадження не містять ані інформації повістки про виклик позивача для проходження медичного огляду, ані жодних доказів про його сповіщення, ані будь - яких доказів, які б вказували на ухилення позивача від проходження медичного огляду. По суті, головним та єдиним доказом невиконання позивачем в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП є сама постанова від 20.08.2025 р., складена відповідною посадовою особою ТЦК та СП.
Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що позивачем не порушено п.3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу та ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Крім того, в день доставлення ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме 13.08.2025 року, в цей же день його було направлено на проходження ВЛК за відповідним направленням керівника ТЦК та СП на проходження медичного огляду, результати проведеного медичного огляду оформлені довідкою військово-лікарської комісії 13.08.2025 р. № 2025-0813-1533-1749-0.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без участі позивача, про місце та час розгляду справи відповідач не повідомив позивача належним чином, в зв'язку з чим позбавив позивача можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі й на отримання правової допомоги.
Крім того, дата супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_4 № 7/2423 з додатком постанови № 4865 від 20.08.2025, який сформований та надісланий лише 04.09.2025 р., що також свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без участі позивача та про наявність винесеної постанови позивачу стало відомо лише 09.09.2025 після отриманням цього листа.
Частиною 2 статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Разом з тим, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено процедурний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повістки про день, час та місце розгляду адміністративного матеріалу за три дні до такого розгляду. При цьому, будь-яких доказів належного повідомлення позивача у інший спосіб та у порядку, встановленому процесуальним законодавством про розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Таким чином, відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КпАП України.
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст.252 КУпАП та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. За таких обставин, суд приходить до переконання щодо недодержання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом; належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, враховуючи правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення мав сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки суд за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення позову, відповідно до вимог ст.139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 20, 77, 139, 159, 229, 242-246, 286 КАС України, ч.3 ст.210, ст.ст. 251, 258, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_4 , представник позивача: адвокат СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 4865, винесену 20.08.2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_5 , по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, про накладення на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , штрафу у сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Представник позивача: адвокат СІДЬКО СВІТЛАНА ІВАНІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 38600, Полтавська область, Полтавський район с-ще Котельва , вул. Полтавський шлях, 239, РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення виготовлено 29.09.2025 року.
Суддя : Г.М. Гуляєва