Справа № 201/12097/25
Провадження № 1-кс/201/4195/2025
30 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України, з метою забезпеченні збереження речових доказів не допущення відчуження нерухомого майна виникла необхідність у накладенні арешту на квартиру.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що в провадженні СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України встановлено факти незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
На виконання доручення прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра (вих. № 53-4310ВИХ-25 від 10.07.2025 року), в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України встановлено додаткові факти стосовно незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
Зокрема, отримано інформацію, що громадянин України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , причетний до незаконного заволодіння речовими правами на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, встановлено, що ОСОБА_5 залучив до незаконного заволодіння вищезазначеною квартирою громадянку України - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженку с. Залісне, Бахчисарайського району, АР Крим, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 , та свою тещу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженку м. Дніпра, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , а також громадянку України - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженку м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_5 , фактично за адресою: АДРЕСА_6 .
Встановлено, що з метою незаконного привласнення вищезазначеної квартири ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 виготовили підроблений договір дарування від 06.12.2001 року, нібито посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_9 . За умовами зазначеного підробленого договору дарування реальні власники квартири за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 та її син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 подарували квартиру ОСОБА_6 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено актових записів про смерть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ).
В подальшому, ОСОБА_6 разом з тещею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 у квітні 2023 року звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_12 з метою укладення фіктивного договору купівлі-продажу. В результаті чого 26.04.2023 року, приватний нотаріус ОСОБА_12 посвідчила фіктивний договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець), за умовами якого ОСОБА_6 продала ОСОБА_7 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . В той же час, ОСОБА_12 , з метою приховування підробленого договору дарування датованого 06.12.2001 р., посвідчила вищезазначений договір купівлі-продажу без первинної реєстрації права власності за ОСОБА_6 і не додала копію договору дарування в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Крім того, ОСОБА_12 під час реєстрації використала підроблену відповідь комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради, яка була адресована не їй, а державному реєстратору Новопокровської сільської ради ОСОБА_13 (вих. № 3790 від 17.04.2023 р.). Зазначене може свідчити про недобросовісність набуття тещею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на вересень 2025 року вищезазначена квартира продовжує перебувати у власності ОСОБА_7 .
Також, в ході виконання доручення отримано інформацію, що ОСОБА_5 , використовуючи громадянку України - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , уродженку міста Дніпра, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_7 , незаконно намагався заволодіти речовими правами на квартиру за адресою: АДРЕСА_8 .
За попередньою інформацією громадянка України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 у 2022-2023 роках, використовуючи підроблений заповіт, який був посвідчений посадовими особами Котовської сільської ради та наданий їй ОСОБА_5 , звернулася до нотаріуса ОСОБА_15 , з метою отримання (оформлення) спадщини після смерті ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_16 № 2382 від 12.11.2021 року, дата смерті ~01.11.2021). Спадщина складається з квартири за адресою: АДРЕСА_8 .
В той же час, нотаріус ОСОБА_15 винесла постанову про відмову у видачі спадщини ОСОБА_14 , в результаті чого остання звернулася до Шевченківського районну суду міста Дніпропетровська для оскарження винесеної постанови (справа № 932/9102/23). Судовий процес триває.
Також, отримано інформацію, що у 2019 році ОСОБА_14 незаконно заволоділа речовими правами на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , на підставі підробленого договору купівлі-продажу від 08.02.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_17 .
В ході виконання доручення встановлено, з метою незаконної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , ОСОБА_14 у липні 2019 року надала державному реєстратору КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу", ЄДРПОУ: 42652240 ОСОБА_18 вищезазначений підроблений договір-купівлі продажу квартири, за умовами якого вона нібито придбала зазначену квартиру у реальної власниці ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - № 1705 від 01.08.2018 року, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9 . Крім того, відповідно до даних ДРАЦС ОСОБА_19 мала сина - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_10 , який помер ~ ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис про смерть № 2431 від 01.11.2018 року.
Надалі, державний реєстратор ОСОБА_18 , використовуючи наданий йому підроблений договір купівлі-продажу від 08.02.2001 року, 25.07.2019 року зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , за ОСОБА_14 .
Надалі, ОСОБА_14 02.08.2019 року здійснила продаж вищезазначеної незаконно привласненої квартири подружжю: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_11 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_12 . Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_23 . Станом на вересень 2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_9 перебуває у власності ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Старшим слідчим СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області 04.09.2025 року квартири розташовані за адресами:
1. АДРЕСА_3 ;
2. АДРЕСА_4 ;
3. АДРЕСА_8 визнано речовими доказами.
Отже з метою забезпеченні збереження речових доказів не допущення відчуження нерухомого майна виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані квартири.
Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна.
Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь - яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З огляду на викладене, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого, в провадженні СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України встановлено факти незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
Органом досудового розслідування втсановлено, що що громадянин України - ОСОБА_5 , причетний до незаконного заволодіння речовими правами на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, встановлено, що ОСОБА_5 залучив до незаконного заволодіння вищезазначеною квартирою громадянку України ОСОБА_6 , а також громадянку України - ОСОБА_8 .
Встановлено, що з метою незаконного привласнення вищезазначеної квартири ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 виготовили підроблений договір дарування від 06.12.2001 року, нібито посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_9 . За умовами зазначеного підробленого договору дарування реальні власники квартири за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 та її син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 подарували квартиру
ОСОБА_6 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено актових записів про смерть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ).
В подальшому, ОСОБА_6 разом з тещею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 у квітні 2023 року звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_12 з метою укладення фіктивного договору купівлі-продажу. В результаті чого 26.04.2023 року, приватний нотаріус ОСОБА_12 посвідчила фіктивний договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець), за умовами якого ОСОБА_6 продала ОСОБА_7 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . В той же час, ОСОБА_12 , з метою приховування підробленого договору дарування датованого 06.12.2001 р., посвідчила вищезазначений договір купівлі-продажу без первинної реєстрації права власності за ОСОБА_6 і не додала копію договору дарування в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Крім того, ОСОБА_12 під час реєстрації використала підроблену відповідь комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради, яка була адресована не їй, а державному реєстратору Новопокровської сільської ради ОСОБА_13 (вих. № 3790 від 17.04.2023 р.). Зазначене може свідчити про недобросовісність набуття тещею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на вересень 2025 року вищезазначена квартира продовжує перебувати у власності ОСОБА_7 .
В рамках кримінального провадження квартира за адресою: АДРЕСА_3 . була визнана речовим доказом.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування об'єктом нерухомого майна розташованим за адресою: АДРЕСА_3 .
Заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії стосовно приватизації або набуття права власності на майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Доручити забезпечити виконання ухвали про арешт майна слідчим слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області: ОСОБА_3 , прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , оперативним співробітникам УСБУ у Дніпропетровській області.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1