Справа № 211/1343/25
Провадження № 2/211/1222/25
22 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
секретаря Зоріної С.М.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Кафтасьєвої Г.В.
представника третьої особи Жук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні взалі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник адвокат Верхуша Ярослав Олександрович до ОСОБА_3 , законний представник відповідача ОСОБА_4 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу , -
11.02.2025 року позивач ОСОБА_1 , представник адвокат Верхуша Ярослав Олександрович звернулися до ОСОБА_3 , законний представник відповідача ОСОБА_4 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, позивач просила встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без шлюбу в період часу з березня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 мешкала разом з ОСОБА_5 , з 2018 року як дружина та чоловік, шлюб між ними зареєстрований не був. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер під час виконання службових обов'язків в тимчасовому розташуванні 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_1 . З березня 2018 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 проживали в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . З кінця 2018 року вони переїхали в будинок ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 . Там вони займалися облаштуванням будинку, вели домашнє господарство: тримали птицю, вирощували овочі та фрукти. Позивачка по теперішній час продовжує мешкати у вказаному будинку доглядати його. Натомість не претендує на долю у будинку, вона має власну квартиру, а мешкає там із міркувань збереження будинку та утримання благоустрою. Так, ОСОБА_1 з ОСОБА_5 всі свята проводили в колі рідних та друзів, за весь період спільного проживання, вони часто подорожували, на підтвердження чого додаються світлини. З моменту мобілізації, з 24.07.2023 по день смерті, вони з загиблим постійно підтримували зв'язок телефоном та у месенджерах. Після мобілізації, а саме з моменту отримання першої грошової винагороди (приблизно з вересня 2023 року) по день смерті, ОСОБА_5 надсилав ОСОБА_1 кошти на утримання та придбання необхідних товарів. Крім того, після смерті ОСОБА_5 , всі його особисті речі, в тому числі банківську карту, побратими останнього передали ОСОБА_1 , остання її зберігає дотепер, на підтвердження чого надається відповідна фотокопія. Сам факт того, що сповіщення про смерть ОСОБА_5 адресовано ОСОБА_1 як його дружині також є доказом їхнього подружнього життя. Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 необхідне для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця. Факт проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу підтверджується обсягом наданих документів, з яких чітко вбачається наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносин, притаманних подружжю. Сам факт наявності у заявника документів, які надані суду в своїй сукупності, також слугують підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як чоловіка та дружини. Встановлення факту проживання однією сім'єю вплине на право сина загиблого від колишнього шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на розмір частки одноразової грошової допомоги. Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне позивачу для призначення одноразової виплати у зв'язку із смертю ОСОБА_5 .
Ухвалою від 12.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
18.03.2025 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Міністерство Оборони України, згідно яких вказує, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Вказане вище зазначено в постанові ОП КЦС ВС у справі № 638/3792/20 ухваленої 20 вересня 2021 року. У позові Позивач вказує причину необхідності встановлення юридичного факту саме в порядку позовного провадження з посиланням на ст. 315 ЦПК України. Дане твердження Позивача хибним та таким, що не відповідає приписам законодавства, а саме вказана стаття належить до розділу IV (ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ) ЦПК України. Тобто Позивач звертаючись до суду в порядку позовного провадження хоче встановити юридичний факт, який згідно законодавства встановлюється в порядку окремого провадження. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , нею не надано достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про наявність спільних обов'язків саме як подружжя. З урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є необґрунтованими, факт проживання однією сім'єю є недоведеним, у зв'язку з чим позовна заява не підлягає задоволенню.
19.03.2025 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на пояснення третьої особи КМУ, з якої вбачається, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) вказано, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право». Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. При цьому, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. ОСОБА_1 встановлення зазначеного факту необхідно для набуття статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця та в подальшому для звернення із заявою на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця.
Відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, в тому числі у випадку загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Втім, з матеріалів заяви вбачається, що загиблий ОСОБА_5 мав неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Аналогічні приписи закріплено у ч.5 ст.315 ЦПК України. Таким чином, метою звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є підтвердження за ОСОБА_1 певного соціального-правового статусу для отримання в подальшому одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, що свідчить про те, що така справа не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження та має розглядатися в порядку позовного провадження. Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Третя особа вказує на те, що станом на день смерті ОСОБА_5 , Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діяв в редакції, яка передбачала, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Жінка, з якою загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою не входила до вищезазначеного переліку. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи Відповідно до п.9 ст.16-3 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є день загибелі (смерті) військовослужбовця. Так, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачка звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги 09.01.2024 року, на момент дії норми закону, яка передбачає, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, жінка, з якою загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила процесуальні дії для реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до норми закону, чинної на момент звернення. За таких підстав, вважаємо, що позивачка, в разі доведення факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка з померлим ОСОБА_5 буде мати право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з його смертю. На підтвердження тривалих шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 надано роздруківки скріншотів з їх листування у месенджері. В окремому клопотанні заявлено про допит свідків, які можуть підтвердити перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах, а також клопотання про витребування інформації по банківським рахунком, з якої буде встановлено, що ОСОБА_5 здійснював регулярні грошові перекази ОСОБА_1 . Сам факт того, що сповіщення про смерть ОСОБА_5 адресовано ОСОБА_1 як його дружині також є доказом їхнього подружнього життя. Тому, вважаємо необґрунтованою позицію третьої особи щодо відсутності достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про наявність спільних обов'язків у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 саме як подружжя.
02.04.2025 року до суду надійшов відзив від ОСОБА_4 в інтнресах ОСОБА_3 , представник адвокат Кафтасьєва Г.В. згідно якого, відповідач вказує, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис про шлюб № 631, який був зареєстрований 24 жовтня 2009 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. У шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис про народження № 314, згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Шлюб між сторонами був розірваний рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2014 року по справі 211\485\14-ц.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_4 , копії витягу про реєстрації місця проживання. Після смерті батька - солдата - ОСОБА_5 , сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29.11.2023 року № 439, було видано ОСОБА_4 , організація поховання була проведена ОСОБА_4 , про що надано акт № 714 від 05.12.2023 року від КП "РИТУАЛ СЕРВІС ПЛЮС" КМР, видано свідоцтво про поховання , був оплачений рахунок на поховання. Критерієм союзу двох осіб, як сім'ї є одночасна наявність трьох обставин. 1) спільне проживання; 2) пов'язаність спільним побутом; 3) наявність взаємних прав та обов'язків. Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків. Необхідно довести ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, а покази свідків та фото зі спільного відпочинку не можуть бути єдиною підставою для встановлення такого факту. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від ЗО вересня 2019 року в справі № 554/14633/15-ц (провадження № 61-9952св18) та від 21 березня 2019 року в справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18. Відповідач заперечує проти позову, вважає, що позивачем не доведено позовних вимог, тому вонине підлягають задоволенню.
09.04.2025 року до суду надійшла відповідь представника позивача ОСОБА_6 на відзив, з якого вбачається, що звертаючись із позовом, ОСОБА_1 було надано достатньо доказів, які вказують на спільне проживання із ОСОБА_5 , ведення з ним спільного побуту. На підтвердження тривалих шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 надано роздруківки скріншотів з їх листування у месенджері. В окремому клопотанні заявлено про допит свідків, які можуть підтвердити перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах, а також клопотання про витребування інформації по банківським рахунком, з якої буде встановлено, що ОСОБА_5 здійснював регулярні грошові перекази ОСОБА_1 , що доводить наявність спільного бюджету. Сам факт того, що сповіщення про смерть ОСОБА_5 адресовано ОСОБА_1 як його дружині також є доказом їхнього подружнього життя. Це свідчить про те, що ОСОБА_5 сприймав ОСОБА_1 як близьку людину, відносився до неї як дружини, тому і надав військовій частині відомості про неї. Крім того, позивачка по теперішній час продовжує мешкати у будинку померлого, по АДРЕСА_3 . Натомість не претендує на долю у будинку, вона має власну квартиру, а мешкає там із міркувань збереження будинку та утримання благоустрою. З братом померлого - ОСОБА_5 , позивачка підтримує дружні відносини. Він знаходиться за кордоном та схвалює рішення ОСОБА_1 проживати у зазначеному будинку. Про допит ОСОБА_9 заявлено в окремій заяві, та за необхідності він надасть покази по відеоконференції, з власних технічних засобів. Тому, позивач вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо відсутності достатніх доказів, які б свідчили про наявність спільних обов'язків у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 саме як подружжя. Позивач вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, пояснив відповідно змісту позову та вказав, що помердий утримував позивача, та вони проживали як сім'я без реєстрації шлюбу, що підтверджено наданими доказами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, пояснила, що вона з померлим ОСОБА_5 проживали разом з 2018 року в АДРЕСА_5 , а потім в кінці 2018 року вони разом переїхали до його будинку в АДРЕСА_3 , де позивач і продовжує проживати по теперішній час. Весь час перебування на службі ОСОБА_5 надавав кошти позивачці. З кінця 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 постійно проживали разом за адресою АДРЕСА_3 . Вони вели спільне господарство, у них був спільний бюджет. Комунальні платежі сплачував ОСОБА_5 з братом. У житлі по АДРЕСА_5 , вони робили ремонт. У ОСОБА_5 був тиск та він пив ліки періодично не постійно. Саме позивачці як дружині надійшло сповіщення про смерть ОСОБА_5 . Похованням ОСОБА_5 заямалося місто, його колишня дружина оплатила лише обід в їдальні.
Представник відповідача ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, між собою колишня дружина з колишнім чоловіком , померлим ОСОБА_5 не спілкувалися, але аліменти він сплачував вчасно на дитину.
В судовому засіданні представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 Жук О.В. позовні вимоги визнав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працювала з померлим ОСОБА_5 разом він був її напарником з 2008 року, знала його з 2004 року, працювали разом на Арселор Міттал Кривий Ріг. Свідок була в дома у ОСОБА_5 бачила ОСОБА_12 . До 2012 року він був сам, а потім він познайомився з ОСОБА_12 , вони зійшлися почали разом жити, він погарнішав, був доглянутий, став носити тормозки на роботу, спочатку вони жили на ОСОБА_13 , а потім переїхали на Червону. Постйно мешкали разом, коли його мобілізували вони спідкувалися зі свідком, після смерті вона була на похованні. В гостях у ОСОБА_12 та ОСОБА_5 свідок була кілька разів, по АДРЕСА_1 , весною 2019 року точно не пам'ятає, коли була в гостях бачила речі ОСОБА_12 позиивачки. Зі ОСОБА_12 вони спілкувалися по телефону, вітали одна одну зі святами з 2019 р. Свідок знає зі слів ОСОБА_5 , що вони зі ОСОБА_12 вели спільне господарство. Як він її утримував свідок не знає, знає що вони робили ремонт на ОСОБА_13 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що знає позивачку ОСОБА_15 як сусідку, як дружину її сусіда ОСОБА_5 . Їх будинки поряд. Позивач ОСОБА_12 почала з 2018 року проживати в будинку разом з ОСОБА_5 постійно проживали разом, у них було спільне господарство свині, кури. ОСОБА_12 огород садила, доглядала його, вони робили всі разом. Свідок була у них дома. Свідок не знає працювала позивач чи ні, вони в будинку робили ремонт, побілили, покрасили, провели каналізацію.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона сусідка ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заселилися до квартири на початку 2018 року, а наприкінці 2018 року переїхали. Свідок була у них в гостях чай пили, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були завжди разом. Робили невеликий ремонт. Після чого іноді приїздили на Покровську, розповідали , що переїхали на ОСОБА_17 . На Червоній свідок не була. З кінця 2018 року свідок спілкувалася з ОСОБА_18 коли вони періодично приїздили. Про спільний бюджет свідкові не відомо.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши показання допитаних у судовому засіданні свідків, наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у ч. 1 ст. 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені, окрім визначених у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом установлено, що ОСОБА_1 мешкала разом з ОСОБА_5 , з 2018 року як дружина та чоловік, шлюб між ними зареєстрований не був.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер під час виконання службових обов'язків в тимчасовому розташуванні 1 піхотної роти військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_1 .
З березня 2018 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 проживали в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
З кінця 2018 року вони переїхали в будинок ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Там вони займалися облаштуванням будинку, вели домашнє господарство: тримали птицю, вирощували овочі та фрукти. Позивачка по теперішній час продовжує мешкати у вказаному будинку доглядати його. Натомість не претендує на долю у будинку, вона має власну квартиру, а мешкає там із міркувань збереження будинку та утримання благоустрою.
Даний факт підтвердили свідки допитані в судовому засіданні, а крім того даний факт не спростований відповідачем, доказів зворотнього не надано.
Так, ОСОБА_1 з ОСОБА_5 всі свята проводили в колі рідних та друзів, за весь період спільного проживання, вони часто подорожували, на підтвердження чого додаються світлини.
З моменту мобілізації, з 24.07.2023 по день смерті, вони з загиблим постійно підтримували зв'язок телефоном та у месенджерах.
Після мобілізації, а саме з моменту отримання першої грошової винагороди (приблизно з вересня 2023 року) по день смерті, ОСОБА_5 надсилав ОСОБА_1 кошти на утримання та придбання необхідних товарів.
Крім того, після смерті ОСОБА_5 , всі його особисті речі, в тому числі банківську карту, побратими останнього передали ОСОБА_1 , остання її зберігає дотепер, на підтвердження чого надається відповідна фотокопія.
Сам факт того, що сповіщення про смерть ОСОБА_5 адресовано ОСОБА_1 як його дружині також є доказом їхнього подружнього життя, судом встановлено, та доказами підтверджено, що саме позивачці ОСОБА_1 як дружині надійшло від ІНФОРМАЦІЯ_11 сповіщення про смерть ОСОБА_5 як чоловіка та надійшло саме на адресу АДРЕСА_3 , а.с. 13.
Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 необхідне для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця.
Факт проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу підтверджується обсягом наданих документів, з яких чітко вбачається наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносин, притаманних подружжю. Сам факт наявності у заявника документів, які надані суду в своїй сукупності, також слугують підтвердженням факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як чоловіка та дружини.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) вказано, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо.
Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право». Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. При цьому, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
ОСОБА_1 встановлення зазначеного факту необхідно для набуття статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця та в подальшому для звернення із заявою на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця.
Відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, в тому числі у випадку загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Втім, з матеріалів заяви вбачається, що загиблий ОСОБА_5 мав неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Аналогічні приписи закріплено у ч.5 ст.315 ЦПК України.
Таким чином, метою звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є підтвердження за ОСОБА_1 певного соціального-правового статусу для отримання в подальшому одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, що свідчить про те, що така справа не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження та має розглядатися в порядку позовного провадження.
Згідно пунктів 1, 2 ст. 16 Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно частин 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо.
Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із “подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що “подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.ін.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі.
Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб.
Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діяв в редакції, яка передбачала, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Жінка, з якою загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою не входила до вищезазначеного переліку.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи Відповідно до п.9 ст.16-3 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є день загибелі (смерті) військовослужбовця.
Ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз'яснено наступне, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного Кодексу про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22) належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №695/1732/16-ц (провадження №61-38901св18) вказав, що обов'язковою умовою для визначення чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Частиною першою ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вирішуючи питання про встановлення даного юридичного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зі змісту ст.315 ЦПК України вбачається, що судом розглядаються справи про встановлення факту, в тому числі проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, участі у витратах на утримання житла, його ремонт. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За правилами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положення ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ОСОБА_1 було надано достатньо доказів, які вказують на спільне проживання із ОСОБА_5 , ведення з ним спільного побуту. В якості доказів спільного проживання та ведення спільного побуту разом з загиблим надані до суду фотокартки (складена фототаблиця із зазначенням дат, людей та подій зображених на них). Також, на підтвердження тривалих шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 надано роздруківки скріншотів з їх листування у месенджері. В судовому засіданні допитані свідки, які підтвердили перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах, а також інформація по банківським рахунком, з якої встановлено, що ОСОБА_5 здійснював регулярні грошові перекази ОСОБА_1 . Сам факт того, що сповіщення про смерть ОСОБА_5 адресовано ОСОБА_1 як його дружині також є доказом їхнього подружнього життя. Всі ці факти підтвердилися в ході розгляду справи, а тому суд ваажає, що можливо встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без шлюбу в період часу з березня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Керуючись ст.ст.81, 89, 258-259, 263-265, 294, 315, 316, 318,319, 354, 355, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представник адвокат Верхуша Ярослав Олександрович до ОСОБА_3 , законний представник відповідача ОСОБА_4 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без шлюбу в період часу з березня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2025 року.
Суддя: Н. О. Сарат