Справа № 175/13113/25
Провадження № 2-о/175/194/25
"19" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іванова О.М., заінтересовані особи: ВЧ НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 175/13113/25 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іванова О.М., заінтересовані особи: ВЧ НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Краснокутській Н.С.
Вивчивши заяву, суд приходить до таких висновків.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено основні вимоги до позовної заяви ( у тому числі до заяв окремого провадження).
Згідно із частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Судом встановлена, що заяву до суду було подано адвокатом, який представляє інтереси на підставі ордеру № 1398261, однак в ордері відсутні повноваження представника саме на представництво інтересів у Дніпровському районному суді Дніпропетровської області.
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 62 ЦПК України передбачено перелік документів, що підтверджують повноваження представника у суді. Зокрема, згідно частини четвертої вказаної статті, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положення частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Судом встановлена, що заяву до суду було подано адвокатом, який представляє інтереси на підставі ордеру № 1398261, однак в ордері відсутні повноваження представника саме на представництво інтересів у Дніпровському районному суді Дніпропетровської області.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 у справі № 9901/847/18, сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року у справі № 36, ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Ордер є самостійним (окремим) документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника, юридичне значення якого не залежить від подання адвокатом разом з ним договору про надання правничої допомоги, його копії, витягу тощо. Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18.
Таким чином, у матеріалах позову відсутні документи, які б беззаперечно свідчили та містили у собі делеговане позивачем право представнику на підписання від її імені даної позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що позовну заяву підписано та подано особою, яка не має права її підписувати, суд приходить до висновку про повернення заяви, відповідно до пункту першого частини четвертої статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 58, 60, 62, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Іванова О.М., заінтересовані особи: ВЧ НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні вважати такою, що не подана та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя Н. С. Краснокутська