Справа № 175/4965/25
Провадження № 2/175/1240/25
Іменем України
"30" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Алімкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Третя краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гур'єву Людмилу Миколаївну звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (зміна назви суду на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» №4273-IX, який набув чинності 25 квітня 2025 року на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області) з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Третя краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2010. Заповіту після себе батько не залишив. Крім позивача спадкоємцем першої черги є дружина померлого - ОСОБА_2 , яка фактично спадщину прийняла. 25.03.2024 року позивач звернулася до Третьої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з пропущенням строку, встановленого законодавством. Строк для прийняття спадщини позивач пропустила у зв'язку з військовим станом на території України та бойовими діями у Донецькій області, зокрема і у м. Краматорськ. На підставі вищенаведеного, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, шляхом поштового зв'язку надіслала заяву в якій просила розглянути справу без її участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечувала.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.10.1985 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №150. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2010 року серії ВМХ №121603, спадкоємцем майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її син - ОСОБА_3 , спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Біленьківської селищної ради міста Краматорськ Донецької області від 11.08.2007 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Біленьківської селищної ради міста Краматорськ Донецької області зроблено актовий запис №51. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.01.2024 року виданої Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 16.09.2024 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис №1365.
Відповідно довідки №3079 щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також були зареєстровані дружина померлого ОСОБА_2 , та сестра дружини - ОСОБА_9 .
25.03.2025 року ОСОБА_1 через свого довірителя ОСОБА_10 звернулася до Третьої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Постановою державного нотаріуса Третьої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області від 25.03.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, проте остання пропустила встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.
Будь-які відомості про наявність спадкоємців, які відповідно до ст. 1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку, відсутні та судом не встановлені.
Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька позивач посилається на введення воєнного стану на території України та активні бойові дії у Донецькій області, а також, своїм фактичним перебуванням як внутрішньо переміщеної особи в іншому місці проживання, у зв'язку з чим не мала змоги звернутися завчасно з заявою про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 539/4424/20 (провадження № 61-14149св21), суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд враховує, що в період шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на території України було запроваджено воєнний стан, який діє станом і на день розгляду справи, в результаті чого позивач не звернулася вчасно до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з чим доходить висновку, що позовна заява є обґрунтуваною та такою, що підлягає задоволенню. Надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини терміном три місяці, на думку суду є достатнім для реалізації останньою свого права на спадкування.
Керуючись ст.ст. 19, 27, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Третя краматорська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.
Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель