Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1486/25
Номер провадження2/173/1001/2025
іменем України
30 вересня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
за участі секретаря Усенко Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що з 05.06.2004 вони з відповідачкою уклали шлюб, який зареєстровано виконкомом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Від цього шлюбу вони з відповідачем мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протягом останнього часу стосунки з відповідачкою розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Фактично сім'я припинила своє існування. Спільне сімейне життя припинилось і вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Збереження сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим, тому і звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу. На примирення не згоден і тому просить суд не вживати заходів щодо примирення подружжя.
У судове засідання сторони не з'явились, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. Відповідач позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Наведене вище положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
В свою чергу, згідно ст.ст. 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Як встановлено судом, 05.06.2004 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано виконкомом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 14.
Подружжя має спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спори про поділ майна при розірванні шлюбу між сторонами відсутні.
Шлюбних стосунків подружжя не підтримує, спільне господарство не веде. Також вбачається, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
При цьому, суд зауважує на тому, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний " засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Окрім того, суд приймає до уваги визнання позову відповідачкою, що, враховуючи наявність для цього законних підстав, є підставою для задоволення позову згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачем не ставиться питання про відновлення дошлюбного прізвища.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 05.06.2004 виконкомом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 14 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: Є.В. Челюбєєв