Головуючий у суді першої інстанції: Ільєва Т.Г.
29 вересня 2025 року місто Київ
справа № 214/8408/24-ц
провадження № 22-ц/824/15144/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Мастилом Юрієм Івановичем, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення надмірно стягнутих грошових коштів,-
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення надмірно стягнутих грошових коштів - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Мастило Ю.І. 31 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в порядку ст. 355 ЦПК України.
В тексті апеляційної скарги позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
11 квітня 2025 року Печерським районним судом м. Києва постановлена ухвала про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
У матеріалах справи міститься довідка про отримання апелянтом копії оскаржуваної ухвали на вказану в позовній заяві електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , датована 27 травня 2025 року (а.с. 100).
Апеляційну скаргу позивач подав через підсистему «Електронний суд» 31 липня 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст. 354 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Згідно зі ст. 272 ЦПК України визначено перелік подій, з настанням яких вважається, що судове рішення вручене особі у відповідний день. Зазначена стаття не передбачає, що отримання судового рішення стороною у справі на вказану нею електронну адресу є днем такого отримання.
У постанові від 10 квітня 2024 року по справі № 454/1883/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв'язку, та не звільняє суд обов'язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.
У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 3 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.2ст. 17 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Враховуючи наведене суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.
Проте апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки особою яка її подала не сплачено судовий збір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, оскільки необхідність звернення до суду апеляційної інстанції виникла у зв'язку з перебуванням позивача на військовій службі.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що таке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч. 1цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Тлумачення ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідки: з служби соціального захисту; про відсутність майна та майнових прав; про доходи за минулий 2024 рік з фіскальних органів, про склад сім'ї; про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка фіскального органу про відсутність переліку розрахункових та інших рахунків, тощо.
На підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надає довідку від 11 червня 2025 року, видану ВЧ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що він дійсно перебуває на військовій службі. Проте, саме по собі перебування особи на військовій службі не може бути безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, без належного обґрунтування її майнового стану, про що вказано вище.
Оскільки документів, які б підтверджували того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору останнім не надано, а тому підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга, не може бути прийнята Київським апеляційним судом до провадження, оскільки не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України, а саме: особою, яка подала апеляційну скаргу не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або докази, які підтверджують неможливість сплати судового збору.
Згідно п.9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Апеляційну скаргу сторона позивача подала в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у зв'язку з чим ставка судового збору обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0, 8.
Враховуючи наведене, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 484,48 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості повторно подати відповідне клопотання в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або клопотання про зменшення судового збору, за наявності підстав визначених законом, а також подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі /довідку про доходи з фіскальної служби за 2024 рік; довідку з ГУПФУ в м. Києві про доходи за 2024 рік; довідку зі служби соціального захисту тощо/.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мастилом Юрієм Івановичем, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення надмірно стягнутих грошових коштів - залишити без руху, надати строк для усунення зазначеного недоліку протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мастила Юрія Івановича, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус