Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/12445/2025
29 вересня 2025 року місто Київ
справа № 755/19587/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2025року про залишення скарги без розгляду, постановлену під головуванням судді Хромової О.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
У листопаді 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив:
визнати бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні імперативних приписів пункту 5 частини першої, частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до розгляду питання по суті у справі №6-4975/11, провадження №6/755/1808/24, незаконною;
зобов?язати державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зупинити стягнення на підставі виконавчого листа №6-4975 від 08 грудня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення в солідарному порядку заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», що здійснюється у виконавчому провадженні НОМЕР_1, шляхом винесення постанови відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 17 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень.
В обгрунтування вимог посилався на те, що на примусовому виконанні у Хмельницькому відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №6-4975 від 08 грудня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва.
16 серпня 2024 року до електронного кабінету ОСОБА_1 у підсистемі ЄСІТС надійшла заява АТ «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, подана заявником до Дніпровського районного суду міста Києва у справі №6-4975/11 у порядку, встановленому ч.15 стю15 Закону України «Про виконавче провадження», яка одночасно була направлена також до Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (провадження №6/755/1808/24).
Вказував, що в електронних матеріалах АСВП № НОМЕР_2 також міститься копія заяви про заміну сторони виконавчого провадження, сформована в системі «Електронний суд» 16 серпня 2024 року, на першій сторінці якої наявний штамп цього органу державної виконавчої служби з вхідним реєстраційним номером та датою реєстрації 27 серпня 2024 року.
Зазначав, що 11 жовтня 2024 року до його електронного кабінету у ЄСІТС надійшла постанова державного виконавця від 11 жовтня 2024 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у ВП НОМЕР_1. Далі, 16 жовтня 2024 року до електронного кабінету у ЄСІТС надійшла постанова державного виконавця від 11 жовтня 2024 року про виправлення помилки у процесуальному документі.
Посилався на те, що станом на дату звернення до суду із цією скаргою рішення по суті у справі №6-4975/11 (провадження №6/755/1808/24) Дніпровським районним судом міста Києва не ухвалено, однак державний виконавець не виконав встановлений пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язок зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Заявник вважає, що має місце бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні імперативних приписів пункту 5 частини першої, частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 до розгляду питання по суті у справі №6-4975/11 (провадження №6/755/1808/24).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 рокускаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити.
На обґрунтування вимог посилався на те, що є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що строк на оскарження з урахуванням дати отримання ним постанови від 11 жовтня 2024 року про виправлення помилки у процесуальному документі тривав до 30 жовтня 2024 року і скаргу ним подано до суду з пропуском встановленого законом процесуального строку, оскільки на дату його звернення зі скаргою до Дніпровського суду міста Києва (05 листопада 2024 року) державним виконавцем, що здійснює виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні НОМЕР_1, не виконано імперативних приписів пункту 5 частини 1, частини 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та п.17 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до розгляду питання по суті у справі 6-4975/11 провадження 6/755/1808/24, тобто на дату подання скарги до суду тривала неправомірна бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1, що може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, вимоги апеляційної скарги задовольнити.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення скарги без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався 16 жовтня 2024року, коли отримав постанову від 11 жовтня 2024 року про виправлення помилки у процесуальному документі. З урахуванням дати отримання постанови від 11 жовтня 2024 року про виправлення помилки у процесуальному документі, встановлений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» процесуальний строк на оскарження, що становить 10 робочих днів, тривав до 30 жовтня 2024 року, з даною скаргою заявник звернувся 05 листопада 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У частині п'ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №127/2-2177/2005 (провадження №61-38328св18) викладено правовий висновок, що бездіяльність, на відміну від дії, не має моменту вчинення. Бездіяльність має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення. Встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної бездіяльності.
У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №175/3995/17-ц зазначено, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 08 липня 2020 року у справі № 589/6044/13, від 22 грудня 2021 року у справі № 760/19348/20.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Хмельницькому відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа
№ 6-4975, виданого 08 грудня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва. Боржник - ОСОБА_1 , стягувач - АТ «Сенс Банк».
Постановою Головного державного виконавця Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Маги А.В. від 24 квітня 2024 року виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі частини четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято до провадження.
В матеріалах справи також міститься інформація про виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №6-4975, виданого 08 грудня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва. Боржник - ОСОБА_1 , стягувач - АТ «Сенс Банк».
З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження НОМЕР_1 на його правонаступника - АТ «Сенс Банк».
З карти руху документа користувача ЕС встановлено, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження надіслано до Дніпровського районного суду міста Києва та сторонам: ОСОБА_1 та Хмельницькому відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 16 серпня 2024 року.
До матеріалів справи також долучено протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2024 року, єдиний унікальний номер судової справи - №6-4975/11, номер провадження - № 6/755/1808/24, категорія справи - про заміну сторони виконавчого провадження.
11 жовтня 2024 року Головним державним виконавцем Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Магою А.В. в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Постанову від 11 жовтня 2024 року доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 11 жовтня 2024 року, що підтверджується паперовою копіює інформації з АСВП, що міститься в матеріалах справи.
Також 11 жовтня 2024 року Головним державним виконавцем Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Магою А.В. в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, постановлено внести виправлення до документу «Постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні» від 11 жовтня 2024 року, та вважати вірним кадастровий номер земельної ділянки 6822787800:06:005:0003.
Постанову від 11 жовтня 2024 року доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 16 жовтня 2024 року, що підтверджується паперовою копіює інформації з АСВП, що міститься в матеріалах справи, та не заперечувалося скаржником.
Станом на дату звернення до суду зі скаргою (05 листопада
2024 року) відомості про результати розгляду справи №6-4975/11 (провадження №6/755/1808/24) у відкритому порталі даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» відсутні, про що свідчить паперова копія інформації з інтернет-мережі.
Обґрунтовуючи вимоги скарги на бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 посилався на те, що має місце бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні імперативних приписів пункту 5 частини першої, частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до розгляду питання по суті у справі №6-4975/11 (провадження №6/755/1808/24).
Таким чином, предметом оскарження в даному випадку є саме бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні імперативних приписів пункту 5 частини першої, частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до розгляду питання по суті у справі №6-4975/11 (провадження №6/755/1808/24).
При цьому бездіяльність, на відміну від дії або рішення, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), та припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом. У зв'язку з цим неправомірна бездіяльність виконавця, посадових осіб органів виконавчої служби може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу, початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Таким чином, бездіяльність державних виконавців Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на яку посилається ОСОБА_1 , є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
А відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Головуючий:
Судді: