03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/9350/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кирильчук І.А.
Номер провадження № 22-ц/824/15023/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про призначення справи до судового розгляду
(без повідомлення учасників справи)
29 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
вирішуючи питання про призначення справи до розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кирильчук І.А., у місті Києві, у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» - задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 24 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року було поновлено строк та відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Вимоги ст. 361 ЦПК України судом виконані. Підготовчі дії по справі проведені.
22 вересня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».
26 вересня 2025 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів та долучення нових доказів в апеляційному провадженні.
Розглянувши заявлене клопотання та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що таке клопотання слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: 1) з'ясовує питання про склад учасників судового процесу; 2) визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює; 3) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; 7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
За правилом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом ч. 2-3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
У клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
Частина 8 ст. 83 ЦПК України визначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.
Частинами 1-3 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17.
У постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 686/9366/20 (провадження № 61-8136св22) зазначено, що тлумачення п. 6 ч. 2 ст. 356, ч. ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
За приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченому ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 Верховний Суд вказав, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
На підставі викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що дане клопотання не було заявлено ні ОСОБА_1 , ні її представником ОСОБА_2 до суду першої інстанції. Причин, які унеможливлювали подачу такого клопотання до суду першої інстанції не зазначено.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги ні ОСОБА_1 , ні її представником ОСОБА_2 не було заявлено клопотання про витребування доказів та долучення нових доказів в апеляційному провадженні.
Разом з тим, встановлено, що докази, які просить долучити відповідач, на момент подачі апеляційної скарги вже існували, оскільки адвокатський запит датується 17 червня 2025 року, а відповідь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» датується 24 червня 2025 року, тоді як апеляційну скаргу було подано 24 липня 2025 року.
Неподання клопотання про витребування доказів та долучення доказів разом з апеляційною скаргою позбавляє іншу сторону можливості надати свої заперечення проти такого клопотання, що порушує її процесуальні права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність поважних причин не заявлення вказаного клопотання в суді першої інстанції у встановлений законом строк, тобто разом з поданням позовної заяви, а також не заявлення такого клопотання при подачі апеляційної скарги.
Із огляду на викладене та враховуючи позицію Верховного Суду у справі №499/895/19 від 12 жовтня 2023 року, за змістом якої інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 , подане представником ОСОБА_2 , про витребування доказів та долучення нових доказів в апеляційному провадженні залишити без розгляду.
В процесі підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовані питання та здійснені дії, передбачені ст.ст. 359, 361, 365 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, а також те, що ціна позову становить 29 737, 49 грн колегія суддів прийшла до висновку, що дану апеляційну скаргу слід розглядати в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст. 126, 365, 366, ч. 3 ст. 368 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 , подане представником ОСОБА_2 , про витребування доказів та долучення нових доказів - залишити без розгляду.
Підготовку справи до судового розгляду вважати закінченою.
Призначити справу до розгляду у приміщенні Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а) без повідомлення учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв