29 вересня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 753/2346/25
номер провадження: 22-з/824/1117/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петровської Ірини Юріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів на дитину, визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей,
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив:
припинити стягнення аліментів із нього на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн 00 коп., на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з виконавчим листом №753/18715/18 від 04 грудня 2019 року, виданим Дарницьким районним судом міста Києва;
стягнути із ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн 00 коп., на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття кожного з дітей;
визнати місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 ;
стягнути із ОСОБА_1 на його користь судові витрати.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , вирішити питання про розподіл судових витрат.
Того ж дня, тобто 15 квітня 2025 року, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення її зустрічного позову, в якій просила забезпечити її зустрічний позов шляхом:
визначення місця і часу спілкування доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею за її місцем проживання ( АДРЕСА_3 ) з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили: щомісячно, у тому числі з можливістю здійснювати прогулянки містом Києвом та за його межами, з 15 год 00 хв. кожної п?ятниці до 19 год 00 хв. кожної неділі без присутності батька ОСОБА_2 ;
зобов'язати ОСОБА_2 передавати малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матері за місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 , відповідно до визначеного судом часу спілкування.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 травня 2025 року про виправлення описки, прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 та об'єднано їх в одне провадження.
Приєднано до матеріалів справи відзив ОСОБА_1 .
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову задоволено частково.
Забезпечено зустрічні позовні вимоги таким шляхом:
визначено місце і час спілкування доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 , з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили:
- за місцем проживання матері ( АДРЕСА_3 ) з 15 год 00 хв. до 18 год 00 хв. щомісяця, кожної другої і четвертої п?ятниці місяця, без присутності батька ОСОБА_2 ;
- щомісяця кожної першої неділі місяця, з 15 год 00 хв. до 19 год 00 хв. з можливістю здійснювати прогулянки містом Києвом у присутності батька ОСОБА_2
зобов'язано ОСОБА_2 передавати малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матері ОСОБА_1 за місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 , відповідно до визначеного судом часу спілкування.
У іншій частині вимог заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року залишено без змін (а.с.99-106, т.2).
12 травня 2025 року ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення його позову у цій справі та просив: зупинити стягнення аліментів із нього на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн 00 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно виконавчого листа №753/18715/18 від 04 грудня 2019 року, виданого Дарницьким районним судом міста Києва, до ухвалення рішення суду у справі №753/2346/25 та набрання ним законної сили.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 29 травня 2025 року про виправлення описки, заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Щиглова Є.О. про забезпечення позову задоволено.
Зупинено стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн 00 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно виконавчого листа №753/18715/18 від 04 грудня 2019 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петровської І.Ю. задоволено.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено (а.с.107-115, т.2).
28 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Петровська І.Ю. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Заява мотивована тим, що під час подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Петровська І.Ю. заявила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 понесла і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в апеляційному порядку становить: 605 грн 60 коп. -судового збору та 5 000 грн 00 коп. - витрат на правничу допомогу.
Вказує, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках даної справи, що розглядалася в Київському апеляційному суді, склала 8 000 грн 00 коп.
На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надала:
- договір про надання правової допомоги №4/25 від 28 березня 2025 року;
- додаток №3 від 30 травня 2025 року до договору про надання правової допомоги №4/25 від 28 березня 2025 року;
- акт №4/23-8 від 30 травня 2025 року про приймання-передачі робіт (надання послуг) відповідно до договору про надання правової допомоги №4/25 від 28 березня 2025 року;
- акт №4/23-9 від 23 липня 2025 року про приймання-передачі робіт (надання послуг) відповідно до договору про надання правової допомоги №4/25 від 28 березня 2025 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.246 ЦПК України).
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч.3 ст.246 ЦПК України).
У даному випадку колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвокат Петровської І.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тлумачення ст.270 ЦПК України свідчить про те, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише у зв'язку з прийняттям рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч.1 ст.270 ЦПК України підстав, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
У поданій заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Петровська І.Ю. просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачкою в апеляційному суді.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч.1-2 ст.133 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в ст.ст. 141-142 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 ст.141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У відповідності до положень ч.ч.1-4 ст.258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано процесуальну ухвалу суду першої інстанції, якою не вирішено спір по суті та не завершено розгляд справи (у даному випадку забезпечення позову), то розподіл судових витрат у справі, в тому числі, понесених за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи по суті спору або постановляє ухвалу, якою завершується судове провадження.
Оскільки у цій справі Київський апеляційний суд не ухвалив остаточне судове рішення, то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.
В даному випадку право ОСОБА_1 на компенсацію судових витрат не є порушеним чи обмеженим, оскільки у випадку ухвалення остаточного судового рішення по суті спору на її користь питання про розподіл усіх понесених нею судових витрат в ході розгляду справи буде вирішено судом, який ухвалить остаточне судове рішення по суті позовних вимог.
Положеннями п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України передбачено повноваження суду постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Петровської І.Ю. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст.134, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Петровської Ірини Юріївни про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: