Апеляційне провадження № 33/824/4227/2025
Справа № 752/12399/25
Головуючий в суді І інстанції Бойко О.В.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
29 вересня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю секретаря судового засідання Діденка А.С., захисника Тетері Ігоря Анатолійовича, розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Тетері Ігоря Анатолійовича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9 «а», 2.3 «б», 13.1 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.9 «а», 2.3 «б», 13.1 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 27 квітня 2025 року о 18:20 в м. Києві по вул. Столичне шосе, 103 керував автомобілем Opel Combo д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», результат якого 0,74 проміле, порушивши п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 27 квітня 2025 року о 18:20 в м. Києві по вул. Столичне шосе, 103 відволікся від керування транспортним засобом, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем BMW X6 д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 «б», 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Захисник Тетеря І.А. , не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу 10 липня 2025 року засобами поштового зв'язку, у якій просив скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, закрити провадження у справі у відповідній частині в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що суд першої інстанції не врахував для належного розгляду справи повідомлені ОСОБА_1 та підтверджені свідками обставини вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, що 26 - 27 квітня 2025 року, у поминальні вихідні, ОСОБА_1 разом зі своєю сестрою ОСОБА_3 та її цивільним чоловіком ОСОБА_4 перебували за містом, у будинку, що знаходиться в селі, де поховані батьки ОСОБА_1 та його сестри. В суботу 26 квітня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , поминаючи померлих, вживали алкогольні напої. В неділю 27 квітня 2025 року зранку, не пізніше 11:00, ОСОБА_1 вжив невелику кількість алкоголю (близько 50 грам горілки), розуміючи, що ввечері йому необхідно буде їхати за кермом у м. Київ, при цьому будучи переконаним, що до того, як сідати за кермо, він протверезіє і слідів алкоголю в організмі не залишиться. Поспавши після обіду певний час та прокинувшись, відчуваючи себе тверезим та враховуючи, що з моменту вживання невеликої кількості алкоголю пройшло не менше шести годин, ОСОБА_1 вирішив сісти за кермо і їхати до Києва разом із сестрою та її чоловіком. Увечері, близько 18:20 години, по дорозі додому, за участі ОСОБА_1 сталася дрібна ДТП. Враховуючи незначні пошкодження автомобілів та відсутність постраждалих внаслідок ДТП, водії розглядали можливість складання Європротоколу. Однак, з метою відвернення можливих шкідливих наслідків правопорушення, ОСОБА_1 повідомив водія BMW, що того дня зранку вживав алкоголь, це у подальшому підтвердив водій BMW працівникам поліції, що було зафіксовано на відео.
Після виклику та прибуття на місце події працівників поліції ОСОБА_1 не намагався приховати чи заперечити факт керування автомобілем та на запитання працівника поліції, чи вживав він алкоголь, чесно повідомив, що вживав зранку і одразу погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події. Після проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння погодився з результатом та не вимагав направити його на повторний огляд у медичному закладі.
Вказував, що суд першої інстанції не врахував для належного розгляду справи повідомлені ОСОБА_1 та підтверджені свідками обставини ДТП, а саме, що ОСОБА_1 одразу повідомив працівникам поліції про сумніви щодо своєї винуватості у ДТП, вказавши, що інший водій, перестроюючись з крайньої правої смуги руху у ліву, по якій рухався ОСОБА_1 , підрізав його, в результаті чого сталася ДТП. Аналогічні пояснення ОСОБА_1 виклав письмово.
Наводив зміст п. 10.1, 10.3 ПДР, зазначав, що BMW, на якому рухався інший учасник ДТП, підрізаючи пригальмував, що і стало причиною зіткнення, а після зіткнення проїхав ще деяку відстань, щоб остаточно заїхати в середню смугу. Потік авто був достатньо інтенсивним і швидкість руху не була високою, тож інерції від удару не було.
Зазначав, що долучена до матеріалів справи схема місця ДТП вочевидь не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується фотографіями, які долучаються до матеріалів справи, а обставини ДТП, встановлені у схемі, суперечать одна одній.
Посилався на положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, вказував, що на схемі ДТП автомобіль BMW зображений в середній смузі руху ближче до лівої крайньої смуги руху, попереду та ліворуч відносно автомобіля Opel, на якому рухався ОСОБА_1 , який в свою чергу зображений в середній смузі ближче до правої крайньої смуги руху, позаду та праворуч відносно автомобіля BMW. При цьому, згідно з наявними фото з місця ДТП, а також позначеними на схемі ДТП відстанями від автомобілів до краю проїзної частини, автомобіль BMW мав би бути зображений правіше, а автомобіль Opel лівіше відносно один одного. Таке схематичне зображення автомобілів спотворює фактичні обставини ДТП.
Вказував, що місце зіткнення, що позначено під № 3 на схемі ДТП, відображено між автомобілями, тоді як на фотографіях, які додані до клопотання захисника та наявні в матеріалах справи, видно осип уламків скла фар автомобіля Opel, які знаходяться праворуч від нього, ближче до роздільної смуги між правою крайньою та середньою смугою руху. Це свідчить про те, що зіткнення автомобілів сталося саме в місці осипу уламків (а не в місці, позначеному на схемі ДТП). При цьому, в порушення Інструкції, місце осипу уламків скла не відображено у схемі ДТП. Також в переліку пошкоджень зазначено, що автомобіль BMW зазнав пошкоджень задньої частини з лівого боку, а автомобіль Opel - передньої частини з правого боку.
Зауважував, що характер пошкоджень та місце зіткнення вочевидь свідчать про те, що ДТП сталася під час різкого перестроювання автомобіля BMW з правої крайньої смуги руху у середню, де рухався автомобіль Opel під керуванням ОСОБА_1 . Таке різке перестроювання з одночасним пригальмовуванням водій автомобіля BMW очевидно намагався здійснювати для руху прямо, щоб з'їхати з правої крайньої смуги, по якій було дозволено рух праворуч, що добре видно по дорожній розмітці, яка відображена на фото.
При цьому характер пошкоджень обох автомобілів виключає можливість їх зіткнення так, як про це зазначено у протоколі, а саме, що зіткнення автомобіля Opel відбулося з автомобілем BMW, який зупинився попереду, в результаті того, що ОСОБА_1 відволікся від керування і не дотримався безпечної дистанції.
Наполягав, що саме різкий маневр водія BMW - перестроювання у смугу руху, по якій рухався автомобіль Opel під керуванням ОСОБА_1 , з пригальмовуванням автомобіля BMW, перебував у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, і жодних порушень ПДР, які би були у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, ОСОБА_1 не вчиняв.
Щодо показань свідків, зазначив, що вказані вище обставини ДТП підтвердили допитані в судовому засіданні 01 липня 2025 року свідки, які перебували в момент ДТП в автомобілі Opel разом із ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також свідки підтвердили обставини щодо часу, коли ОСОБА_1 вживав алкоголь, та кількість вжитого ним алкоголю.
Щодо обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилався на те, що ОСОБА_1 , який має майже 30-річний стаж керування автомобілем і жодного разу не притягався за керування автомобілем у стані сп'яніння та не позбавлявся права керування транспортним засобом у зв'язку з іншими правопорушеннями. Вказував також на намагання відвернення можливих шкідливих наслідків правопорушення ОСОБА_1 , на визнання своєї вини і сприяння у встановленні та фіксації працівниками поліції обставин правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на ставлення до вчиненого правопорушення, зокрема що при керуванні ОСОБА_1 до кінця не усвідомлював, що алкоголь ще залишається в його організмі, що не дозволяє йому сідати за кермо, натомість відчував себе тверезим; на щире розкаяння ОСОБА_1 , повне усвідомлення допущеної ним помилки у вигляді вчиненого правопорушення та запевнення, що таке правопорушення більше ніколи ним не буде вчинено за жодних обставин; на життєву необхідність у праві керування транспортним засобом для заробляння коштів собі на життя, а також для сплати аліментів на утримання малолітньої доньки.
Посилався на ст. 23, 33, 34 КУпАП, судову практику, викладену в постановах апеляційних судів щодо пом'якшення відповідності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо презумпції невинуватості в частині інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, посилався на рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України», «Кобець проти України», рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, звертав увагу, що суд першої інстанції в судовому засіданні, оцінюючи доводи захисника стосовно невинуватості ОСОБА_1 у ДТП, дозволяв собі вислови, які зводяться до того, що ОСОБА_1 мав просити поліцейських скласти протокол на іншого учасника ДТП, адже якщо справу буде закрито, ніхто за ДТП не понесе відповідальність.
В судове засідання 29 вересня 2025 року з'явився захисник Тетеря І.А. , інший учасник ДТП ОСОБА_5 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки-повідомлення рекомендованим листом.
Вислухавши пояснення захисника Тетері І.А., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2 Порядку направлення транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 5 Порядку № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння судом першої інстанції перевірено.
Висновки суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313595 від 27 квітня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала,
- чеком Drager Alcotest 7510 від 27 квітня 2025 року 21:39:14, прилад ARMF-0293, принтер № ARMD-0533, тест № 1532, згідно якого у видихнутому ОСОБА_1 повітрі виявлено 0,74 проміле алкоголю, підписаним ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27 квітня 2025 року за допомогою Drager Alcotest 7510, тест № 1532, згідно якого огляд проведено в зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови; результати огляду на стан сп'яніння - позитивна, 0,74 проміле, акт огляду підписано ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано процедуру проведення огляду поліцейським ОСОБА_1. за його згодою на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, після проведення огляду ОСОБА_1 погодився з його результатами (21:39 відеозапису). Перед цим при спілкуванні з працівниками поліції на запитання, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, останній відповідає ствердно і відповідає, що вживав зранку (21:33 відеозапису).
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313595 від 27 квітня 2025 року та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд враховує, що в апеляційній скарзі захисником не заперечуються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313595 від 27 квітня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала.
Оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3 «б», 13.1 ПДР та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд враховує таке.
Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Висновки суду про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЄПР1 № 313596 від 27 квітня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, з якої вбачається, що ДТП сталася в м. Київ по вул. Столичне шосе, 103 км. 27 квітня 2025 року о 18:20. На схемі зафіксована ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; координати місця зіткнення відносно сталих орієнтирів; ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; розташування дорожньої розмітки. На зворотному боці зазначено марка (модель) пошкодженого транспортного засобу, номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП (автомобіль BMW - пошкодження задньої частини транспортного засобу з лівого боку, автомобіль Opel - пошкодження передньої частини транспортного засобу з правового боку); вид пригоди (зіткнення); кількість учасників ДТП (2); порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (13.1, 2.3 «б»); результати проведеного огляду на стан сп'яніння - 0,74 проміле у водія ОСОБА_1 . Схему підписано обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без зауважень;
письмовими поясненнями водія ОСОБА_5 , згідно яких 27 квітня 2025 року о 18:20 він керував автомобілем BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Академіка Заболотного зі сторони вул. Нової Обухівської траси в сторону вул. Столичне шосе, перестроювався в середній ряд, через кілька десятків кілометрів почув удар ззаду в задній бампер, вдарив автомобіль Opel д.н.з. НОМЕР_1 , він одразу зупинився та викликав поліцію. Вважав, що водій автомобіля Opel був неуважним або не слідкував за дорогою;
письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , згідно яких 27 квітня 2025 року о 18:20 він керував автомобілем Opel д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Столичне шосе скоїв зіткнення з автомобілем BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 , який перестроювався з першої смуги в другу, по який він рухався.
В судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 27 квітня 2025 року близько 18:20 його «підрізав» транспортний засіб BMW Х6 та пригальмував, в результаті чого сталося зіткнення, також вказав, що вживав алкоголь напередодні.
Судом першої інстанції досліджено механізм дорожньо-транспортної пригоди та обґрунтовано встановлено, що саме ОСОБА_1 відволікся від керування транспортним засобом, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
При цьому суд першої інстанції врахував пояснення свідка ОСОБА_4 , який вказав, що 27 квітня 2025 року перебував в салоні автомобіля Opel д.н.з. НОМЕР_1 на пасажирському сидінні біля водія, і що вказаний транспортний засіб різко підрізав автомобіль BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 та загальмував, після чого відбулося зіткнення в момент перестроювання, удар був в ліву сторону, а також, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої за день до ДТП - 26 квітня 2025 року.
Також суд першої інстанції врахував пояснення свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що вони їздили разом із ОСОБА_1 на поминальні дні, вживали алкогольні напої в суботу, наступного дня 27 квітня 2025 року вживали алкоголь, після чого ОСОБА_1 пішов відпочивати і ввечері вони поїхали в м. Київ, вона перебувала в салоні автомобіля Opel д.н.з. НОМЕР_1 на задньому пасажирському сидінні, дане авто підрізав транспортний засіб BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 , однак моменту ДТП вона не бачила.
Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував для належного розгляду справи повідомлені ОСОБА_1 та підтверджені свідками обставини ДТП, оскільки вони спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваної постанови.
Так, суд першої інстанції вмотивовано не погодився з поясненнями ОСОБА_1 , який в момент ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння, отже мав порушену свідомість і сприйняття дорожньої обстановки, сповільнену реакцію, що поруч з неуважністю не дало змоги адекватно відреагувати на зміну дорожньої обстановки, щоб уникнути ДТП; оцінив покази свідка ОСОБА_4 які також, згідно вірної оцінки суду першої інстанції, не підтверджують відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, оскільки ОСОБА_4 , як він сам визнав, перебував у стані сп'яніння після поминальних днів, та покази свідка ОСОБА_3 , як взагалі не бачила моменту ДТП.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не надав суду доказів, що він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «BMW X6», який змінив напрямок руху та в'їхав в смугу руху по якій рухався автомобіль «Opel Combo».
Доводи апеляційної скарги, що долучена до матеріалів справи схема місця ДТП вочевидь не відповідає фактичним обставинам справи, а обставини ДТП, встановлені у схемі, суперечать одна одній, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, позаяк схема ДТП була підписана обома її учасниками без зауважень, а незгода захисника з відображенням на схемі розташуванням транспортних засобів, відсутністю на схемі розміщення осипу скла на проїзній частині, зауваження захисника щодо характеру пошкоджень транспортних засобів, який, на його думку, свідчить про те, що ДТП сталася під час різкого перестроювання автомобіля BMW з правої крайньої смуги руху у середню, в якій рухався автомобіль Opel д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , є особистою оцінкою доказів захисником у вигідному для ОСОБА_1 контексті, не підтвердженою належними та допустимими доказами, в тому числі висновком судової автотехнічної експертизи, а тому відхиляється апеляційним судом як припущення.
Фактично захисником оскаржується не оцінка дій ОСОБА_1 і наступні висновки суду щодо наявності його вини, а те, що судом не було дано оцінку діям іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_5 , який, згідно доводів захисника, керуючи транспортним засобом BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 , раптово виконав маневр перестроювання і пригальмував перед автомобілем Opel д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Разом з тим, оцінка дій водія ОСОБА_5 не є предметом розгляду вказаної справи. Будь-яка інформація на предмет того, що стосовно ОСОБА_5 складався протокол про адміністративне правопорушення за порушення ПДР, відсутня. При цьому доводи апеляційної скарги, що водієм ОСОБА_5 не були дотримані положення ПДР, не виключає факт порушення ОСОБА_1 п. 2.3 «б», 13.1 ПДР України, які призвели до зіткнення з іншим автомобілем.
Апеляційний суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не оскаржувались дії працівників поліції в зв'язку з нескладенням протоколу про адміністративне правопорушення відносно іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 .
Таким чином, доводи захисника у апеляційній скарзі про можливе порушення водієм автомобіля BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 правил дорожнього руху та його можливу винуватість у ДТП, належить до компетенції органів патрульної служби, які, за результатами перевірки обставин ДТП, адміністративний протокол відносно водія автомобіля BMW Х6 д.н.з. НОМЕР_2 не склали та на розгляд до суду не направляли.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції в судовому засіданні дозволяв собі вислови, які зводяться до того, що ОСОБА_1 мав просити поліцейських скласти протокол на іншого учасника ДТП, адже якщо справу буде закрито, ніхто за ДТП не понесе відповідальність, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та відхиляються апеляційним судом як припущення.
Отже, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчинених правопорушень у протоколах про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наявності підстав для притягнення його до відповідальності, належним чином мотивувавши своє рішення.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б», 13.1, та 2.9 «а» ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Посилання захисника на обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме на те, що ОСОБА_1 має майже 30-річний стаж керування автомобілем і жодного разу не притягався за керування автомобілем у стані сп'яніння та не позбавлявся права керування транспортним засобом у зв'язку з іншими правопорушеннями, на намагання відвернення можливих шкідливих наслідків правопорушення ОСОБА_1 , на визнання своєї вини і сприяння у встановленні та фіксації працівниками поліції обставин правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на ставлення до вчиненого правопорушення, на щире розкаяння ОСОБА_1 ; на життєву необхідність у праві керування транспортним засобом для заробітку коштів собі на життя, а також для сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, - не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і не можуть бути враховані при обранні адміністративного стягнення, з огляду на те, що диспозиція цієї статті передбачає один безальтернативний вид стягнення - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Доводи апеляційної скарги, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили час, коли ОСОБА_1 вживав алкоголь та кількість вжитого ним алкоголю, правильних висновків суду першої інстанції щодо обраної міри адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не спростовують та відхиляються апеляційним судом як неспроможні.
Посилання захисника в апеляційній практиці на правові висновки, викладені в постановах апеляційних судів при розгляді подібних справ, в тому числі в постанові Київського апеляційного суду від 09 червня 2023 року в справі № 759/6231/23, Миколаївського апеляційного суду в постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 473/4825/24, Черкаського апеляційного суду в постанові від 16 червня 2023 року у справі № 696/419/23, не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки врахування правових висновків інших судів положеннями чинного КУпАП не передбачено.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
За таких обставин постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим суд залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Тетері Ігоря Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9 «а», 2.3 «б», 13.1 ПДР та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.