1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 04 вересня 2025 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця України, громадянина Ізраїлю, працюючого на посаді директора ТОВ «Нотка», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
за участі: прокурора захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого
СВ Подільського ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Подільської окружної прокурати м. Києва ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 11 липня 2025 року під час проголошення тексту оскаржуваного рішення прокурор не був присутній, про наявність ухвали стало відомо 15 липня 2025 року, апеляційну скаргу направлено поштовим зв'язком 16 липня 2025 року. З цих підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування, слідчим 19.06.2025 та 20.06.2025 ОСОБА_9 за адресою його проживання відправлені повістки про виклик на 23.06.2025 до Подільського УП ГУНП у м. Києві для вручення повідомлення про підозру. В свою чергу ОСОБА_10 на вказану дату не прибув, про причину неявки орган досудового розслідування не повідомив.
У зв'язку з чим, слідчим 23.06.2025 скеровано повідомлення про підозру ОСОБА_9 за останнім відомим місцем мешкання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 та на адресу управляючої (житлово-експлуатаційної) компанії ОСББ «Nobel homes»: м. Київ, вул. Гоголівська, 14.
Після чого, з метою перевірки можливого перетину державного кордону України ОСОБА_11 , слідчим 26.06.2025 скеровано запит до Державної прикордонної служби України. За інформацією Державної прикордонної служби України від 27.06.2025 встановлено, що підозрюваний, маючи паспорт громадянина Ізраїлю виїхав за межі України 23.02.2024 до Польщі та на територію України не повертався.
З урахуванням наведеної інформації, слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві 27.06.2025 прийнято рішення про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук та в той же день постановою слідчого за погодженням з прокурором кримінальне провадження зупинено.
Відтак, твердження суду першої інстанції щодо скерування повістки про виклик особи за допомогою дипломатичного (консульського) представництва в Ізраїлі є хибними.
На думку прокурора, повідомлена підозра обґрунтована, що підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування та які надано суду при розгляді клопотання про обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В оскаржуваному рішенні зазначається, що клопотання не містить доказів отримання або розпорядження ОСОБА_11 грошових коштів потерпілого. Однак, відповідно до заяви потерпілого та протоколів його допиту вбачається, що під час спілкуванням з ОСОБА_11 останній вказував номери криптогаманців на які необхідно здійснити переказ коштів, та саме підозрюваний шахрайським шляхом заволодів коштами потерпілого.
Разом із тим, питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не повинно вирішуватись, оскільки підлягають оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування та дослідженню під час розгляду справи по суті.
Також, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що в долучених рапортах 5-го відділу УПК в м. Києві ДКП НП України міститься інформація про причетність до вказаного кримінального правопорушення в тому числі ОСОБА_6 , натомість якість копій не дає змогу встановити такий факт з їх змісту. Однак, під час розгляду зазначеного клопотання жодним з учасників розгляду не звернуто увагу на можливу погану якість копій вказаних документів.
Крім цього, слідчим суддею зазначено що не встановлено даних про вік та стан здоров'я підозрюваного. Прокурор вказує, що в клопотанні зазначено дату народження підозрюваного, стан здоров'я на момент звернення клопотання про обрання запобіжного заходу не відомий, оскільки як вже зазначалось підозрюваний є громадянином іншої країни та знаходиться за межами України майже півтора роки, так само і не представляється можливим встановити соціальні зв'язки підозрюваного.
Посилається на існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На той факт, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування вказує те, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Таким чином, знаючи про суворість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
При цьому, ОСОБА_10 , виїхав за межі України 23.02.2024 до Польщі та на територію України не повертався. Вказане свідчить про можливість переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення покарання за інкримінований злочин, у зв'язку з оголошенням його у міжнародний розшук.
На той факт, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вказує те, що санкція ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає конфіскацію майна, а отже перебуваючи на свободі підозрюваний може сховати майно, яке йому належить та в подальшому може бути конфісковане. Крім того, він знаходиться за межами України і зможе без перешкод знищити документи, речі які мають значення для кримінального провадження.
Також, підозрюваний може впливати на потерпілого з огляду на те, що під час досудового розслідування допитані потерпілий та свідки зазначають, що свідки та підозрюваний мають контакти один одного, деякі працюють в ТОВ «НОТКА», директором якого є підозрюваний, а отже існують підстави вважати, що підозрюваний має можливість незаконно впливати шляхом вмовляння, погроз, залякування потерпілого та свідків чи підбурювання до надання неправдивих показань, вигідних собі у даному кримінальному провадженні.
Необхідність запобігання ризику впливу на потерпілого та свідків, а саме працівників ТОВ «НОТКА», є актуальною з огляду на те, що допити свідків є прямими доказами про кримінальному провадженні, оскільки останні стверджують про те, що вони дійсно створювали вказану криптоплатформу та отримували кошти за її створення.
Також, у кримінальному провадженні на цей час не проведено увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочину, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази не допитано як свідків всіх осіб, яким відомі обставини, що мають значення для кримінального провадження.
Існують підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування та судового розгляду, оскільки є вірогідність того, що ОСОБА_12 може здійснювати тиск, шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, крім того ознайомиться із матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами допитів свідків, де зазначені анкетні дані, місце проживання та реєстрації, місця роботи.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує відсутність законного джерела доходу, відсутність на утриманні дітей або родичів похилого віку, відсутні стійкі соціальні зв'язки, що дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність. Обставини кримінального провадження свідчать про послідовний характер злочинних дій підозрюваного, продуманість його дій та дають підстави стверджувати про схильність до злочинної поведінки. А також те, що ОСОБА_10 протягом тривалого часу вчиняв дії, спрямовані на заволодіння чужим майном потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, прокурор зазначив, що 11 липня 2025 року під час проголошення тексту оскаржуваного рішення прокурор не був присутній, про наявність ухвали стало відомо 15 липня 2025 року, апеляційну скаргу направлено поштовим зв'язком 16 липня 2025 року. Колегія суддів вважає, що з метою забезпечення особі права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 24 квітня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024105070000397, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
23 червня 2025 року ОСОБА_9 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
19 та 20 червня 2025 року ОСОБА_13 за адресою його мешкання відправлено повістки про виклик на 23 червня 2025 року до Подільського УП ГУНП у м. Києві для вручення повідомлення про підозру. Однак, ОСОБА_10 на вказану дату не прибув, про причину неявки орган досудового розслідування не повідомив.
В подальшому в ході відпрацювання місця проживання ОСОБА_14 , встановлено, що він за місцем мешкання не проживає.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_15 , маючи паспорт громадянина Ізраїля, виїхав за межі України 23 лютого 2024 року до Польщі та на територію України не повертався.
27 червня 2025 року постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
09 липня 2025 року слідчий
СВ Подільського ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокурати м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки під час розгляду клопотання прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, відсутність обґрунтованої матеріалами клопотання підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення, інші підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України у сукупності. Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано доводи прокурора та позицію захисника, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Згідно з вимогами частин 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування, і які, на думку органів досудового розслідування, не викликають розумних сумнівів у цьому.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у цій справі, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів надає оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі «вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення».
Докази у даному кримінальному провадженні, зокрема пояснення потерпілого та свідків, інші письмові докази, які вказують на причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення, не є достатніми, на думку слідчого судді, для обґрунтованості повідомленої підозри.
Слідчим суддею встановлено, що долучені до клопотання три рапорти оперуповноваженого 5-го відділу УПК в м. Києві ДКП НП України ОСОБА_17 (без дати та номера документа) містять зазначення про те, що до кримінального правопорушення, що розслідується, причетні ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_19 (анг. мовою), ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Натомість вказані документи містять в тексті та схемах обґрунтування переведення коштів ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і не містять посилань на участь у вказаних фінансових операціях ОСОБА_14 , або, щонайменше, якість копій не дає змогу встановити такий факт з їх змісту.
Зі змісту трьох протоколів огляду від 12.08.2024 (без номеру документа), проведених щодо файлів, отриманих з біржі «Binance», також слідує, що перший файл стосується інформації щодо руху коштів, здійсненого ОСОБА_18 , другий - ОСОБА_21 та третій - ОСОБА_23 . Зазначені документи також не містять посилань на участь у вказаних фінансових операціях ОСОБА_24 .
Аналогічний висновок випливає і з аналізу «Інформаційних матеріалів» Кібер поліції (без дати та номера документа, без зазначення адресата та підписанта/виконавця документа): містять зазначення про те, що до кримінального правопорушення, що розслідується, причетні ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і не містять в тексті та схемах обґрунтування переведення коштів або участь у вказаних фінансових операціях ОСОБА_14 , або, щонайменше, якість копій не дає змогу встановити такий факт з їх змісту.
Довідку спеціаліста № 02/12-2 від 02.12.2024, на яку як на доказ обґрунтованості підозри ОСОБА_14 посилається у клопотанні її автор, не долучена до матеріалів цього клопотання та не надана прокурором в судовому засіданні.
Зважаючи на вказане, слідчий суддя не мав підстав для висновку, що письмові докази, які вказують на причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення, є достатніми для обґрунтованості повідомленої підозри на цьому етапі досудового розслідування.
За змістом ч. 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
У клопотанні вказано, що «19.06.2025 та 20.06.2025 ОСОБА_13 за адресою його проживання відправлено повістки про виклик на 23.06.2025 до Подільського УП ГУНП у м. Києві». Крім того, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_15 є належним чином повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки, хоча на виклик для вручення повідомлення про підозру не прибув, сама постанова з повідомленням про підозру була направлена за адресами можливого проживання ОСОБА_14 : АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 , та за адресою управляючої (житлово-експлуатаційної) компанії ОСББ «Nobel homes»: м. Київ,
вул. Гоголівська, 14.
Однак, матеріали клопотання містять вказівку, що органам досудового розслідування відомо, що « ОСОБА_15 , маючи паспорт громадянина Ізраїля, виїхав за межі України 23.02.2024 до Польщі та на територію України не повертався». Тобто орган досудового розслідування був обізнаний, що підозрюваний не проживає та не перебуває в Україні (а.с. 99).
Разом із тим, підтвердження вручення/направлення відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України повістки про виклик особи, яка проживає за кордоном, зокрема за допомогою дипломатичного (консульського) представництва в Ізраїлі до клопотання не долучено.
Зважаючи на вказане, слідчий суддя не мав підстав для висновку, що ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у порядку, визначеному процесуальним законом, або у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, як це передбачено ч. 1 ст. 278 КПК України.
Слідчим суддею відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у цій справі, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, надав оцінку в сукупності й іншим обставинам, окрім «вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення», проте вони не мають вирішального значення, зважаючи на недостатність доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_16 інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 194 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті», відсутність обґрунтованої матеріалами клопотання підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення, інші підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України у сукупності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 183, 184, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_25 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_26 ОСОБА_27 ОСОБА_28
Єдиний унікальний 758/10264/25
Справа № 11-сс/824/5907/2025 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_29
Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_30