1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 04 вересня 2025 року апеляційну скаргуначальника Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» ( ШЕУ Голосіївського району м. Києва) - ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника
ШЕУ Голосіївського району м. Києва ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке вилучено під час обшуку в приміщенні КП «ШЕУ Голосіївського району» міста Києва, що за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 53, а саме: мобільний телефон марки SAMSUNG, який поміщений до спецпакету І162728 та належить КП «ШЕУ Голосіївського району» м. Києва, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням, начальник Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» ( ШЕУ Голосіївського району м. Києва) - ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вважає, що прокурором не доведено необхідності у накладені арешту на мобільний телефон, оскільки в клопотанні відсутні докази того, що майно відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України.
Крім того, мобільний телефон вилучено всупереч ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 травня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100070000969, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження Київського міського голови №452 від 10.07.2015 та наказу КК «Київавтодор» №147-к від 10.07.2015 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва».
Таким чином, ОСОБА_5 обіймав посаду, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являвся службовою особою.
08.05.2024, між КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» та ТОВ «КП «Шляхбуд інвест» підписаний договір №73.
В подальшому, на виконання вказівки директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , у невстановлений період часу, але не пізніше травня 2024 року сформовано робочу бригаду с числа працівників КП ШЕУ Голосіївського району для виконання ремонтних робіт на вул. Кирилівська в м. Києві, як сумісників.
Разом із тим досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , розуміючи, що в України введено воєнний стан, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше травня 2024 року перебуваючи у робочому кабінеті, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Науки, 53, розробив злочинний план пов'язаний із розтратою грошових коштів призначених для оплати праці працівникам КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та шляхом внесення до табелів обліку використання робочого часу недостовірних відомостей.
З метою виконання свого злочинного плану, ОСОБА_5 залучив до протиправної діяльності старшого виконроба КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» ОСОБА_10 , якому довів до відома розроблений ним раніше план.
В подальшому, внаслідок вказаних дій працівникам КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 , за період часу за період з 01 травня 2024 по 30 листопада 2024 року надлишково нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму 485 295,86 грн.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_10 , внаслідок реалізації свого злочинного умислу на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, з корисливим мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вказані особи не виконували свої робочі інструкції на підприємстві за своєю посадою та не перебували на своєму робочому місці, підписував та затверджував табелі обліку використання робочого часу стосовно працівників КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва», до яких внесені завідомо неправдиві відомості про кількість відпрацьованого часу за період з травня 2024 по листопад 2024, чим вчинив розтрату чужого майна - грошових коштів КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва», шляхом здійснення перевитрат коштів на оплату праці та на ЄСВ працівникам, що фактично виконували будівельні роботи на об'єкті «Поточний ремонт вул. Кирилівська (від вул.Троїцько-Кирилівська в напрямку вул. Ярославська) у Подільському районі м. Києва», за період з 01 травня 2024 по 30 листопада 2024 року, на загальну суму 485295,86 грн, тобто у сумі, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно примітки до статті 185 КК України становить великий розмір.
Внаслідок вказаних дій працівникам КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» за період часу за період з 01 травня 2024 по 30 листопада 2024 року надлишково нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму 485 295,86 грн.
25 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, а саме - у внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за попередньою змовою групою осіб, та у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, вчиненого в умовах воєнного стану.
25 липня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23 липня 2025 року було проведено обшук в приміщенні КП «ШЕУ Голосіївського району» міста Києва, що за адресою: м. Київ, пр-т. Науки, 53, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки SAMSUNG, який поміщений до спецпакету І162728.
25 липня 2025 року постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
26 липня 2025 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , направив поштовим зв'язком до Подільского районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на мобільний телефон, який вилучено під час проведення обшуку в приміщенні КП «ШЕУ Голосіївського району» міста Києва, що за адресою: м. Київ, пр-т. Науки, 53.
Ухвалою слідчого судді Подільского районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12024100070000969, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та його зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Посилання апелянта на невідповідність вилученого майна ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки вказане у клопотанні майно обґрунтовано визнано речовими доказами постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 від 25 липня 2025 року.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детективзвернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга начальника Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» ( ШЕУ Голосіївського району м. Києва) - ОСОБА_5 ,- задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу начальника Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району м. Києва» ( ШЕУ Голосіївського району м. Києва) - ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21
Єдиний унікальний № 758/11248/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_22
Справа № 11сс/824/6469/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК