1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 03 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року,
за участі:
в режимі відеоконференцзв'язку
прокурора ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержання законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- Мобільний телефон, марки «SumsungGalaxy A54», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;
- Ноутбук, марки «Acer», s\n NXHMHEU00895203F4B2N00.
Не погоджуючись з таким рішенням, представника власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Апелянт вважає, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України.
Посилається на те, що ОСОБА_5 не була засновником чи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Лідер», ТОВ «Пневмо вагон сервіс», ПП «Енергопромзапчасть», ТОВ «Техмехімпромт».
В судове засідання представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 не з'явися, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання його повідомлено у встановлений законом спосіб. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності апелянта, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 червня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000510за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
В клопотанні прокурора зазначено, що оперуповноваженими 1 сектору 3 відділу ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області отримано фактичні дані щодо можливої протиправної діяльності групи осіб, до складу якої входять як громадяни України, так і громадяни рф, які протягом 2022-2024 років, з метою ослаблення держави вчиняли дії направленні на зруйнування та пошкодження об'єктів, що мають народногосподарське та оборонне значення.
За версією органу досудового розслідування, вказані особи, діючи за попередньою змовою з посадовими особами АТ «УЗ» (філія «ЦЗВ», філія «Панютинський ВРЗ», філія «Стрийський ВРЗ» та регіональна філія «Львівська залізниця» за попередньою змовою із посадовими особами ТОВ «Лідер», ТОВ «Пневмо вагон сервіс», ПП «Енергопромзапчасть», ТОВ «Техмехімпорт» та ТОВ «Придніпровський машинобудівельний завод», з метою ослаблення логістичних шляхів держави, організували схему із постачання неякісних запасних частин для вантажних вагонів.
За результатами аналізу на предмет походження вказаних запчастин, які поставили ТОВ «Лідер» та ТОВ «Пневмо вагон сервіс» на адресу АТ «УЗ», виявлено відсутність документального походження запчастин у кількості 475 шт., на загальну суму 10 млн. грн.. та 126 шт. на загальну суму 1,5 млн. грн.. відповідно.
Крім того, в період з 01.01.2022 по т.ч. ТОВ «Лідер», ТОВ «Пневмо вагон сервіс», здійснили реєстрацію податкових накладних із придбання запчастин для вантажних вагонів у ТОВ «Техмехімпорт» та ПП «Енергопромзапчасть» на загальну суму понад 179 млн. грн., що становить більш ніж половина від всієї суми поставлених на користь АТ «УЗ» запчастин.
Окрім зазначеного, до вказаної протиправної діяльності причетні наступні суб'єкти господарювання:
- ТОВ «Торговий дім «Тепловозоремонтний завод», код ЄДРПОУ
39823407;
- ТОВ «Лідер», код ЄДРПОУ 32861210;
- ТОВ «Пневмо вагон сервіс», код ЄДРПОУ 43675515;
- ПП «Енергопромзапчасть», код ЄДРПОУ 35595100;
- ТОВ «Техмехімпорт», код ЄДРПОУ 38835186;
- ТОВ «Полтавський тепловозоремонтний завод», код ЄДРПОУ 38560924;
Досудовим розслідуванням встановлено, що юридична адреса ТОВ «Торговий дім «Тепловозоремонтний завод», Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Максима Чиженка (Матросова), 19, також є фактичним місцезнаходженням офісних приміщень ТОВ «Лідер», ТОВ «Пневмо вагон сервіс», 1111 «Енергопромзапчасть» та ТОВ «Техмехімпорт», що може вказувати на фіктивність їхньої діяльності.
Відповідно до інформації, отриманої в ході виконання доручення слідчого ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, яке здійснює оперативний супровід в даному кримінальному провадженні встановлено, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, окрім вказаних суб'єктів господарювання, причетна, у тому числі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є довіреною особою ОСОБА_9 та допомагає йому у веденні фінансово-господарської діяльності підконтрольних підприємств.
09 липня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого в вилучено наступне:
- мобільний телефон, марки «Samsung Galaxy А 54», ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_2 , доступ до якого здійснюється через систему логічного захисту, а саме пароль - «0112»;
- ноутбук, марки «Acer», s/n NXHMHEU00895203F4B2N00.
09 липня 2025 року постановою слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 зазначений мобільний телефон та ноутбук визнано речовими доказами у даному кримінальному, оскільки зберігають на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використання як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
10 липня 2025 року прокурор третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержання законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 направив поштовим зв'язком до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22024000000000510, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та її зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апелянта, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України є необґрунтованими, оскільки вилучене та арештоване майно 09 липня 2025 року постановою слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 визнано речовими доказами у даному кримінальному, оскільки зберігають на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використання як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, у кримінальному провадженні постановою слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 від 10 липня 2025 року призначено комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного Інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Єдиний унікальний № 761/29746/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Справа № 11сс/824/6449/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК