Справа № 299/2570/25
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2025 року, ухвалене суддею Бак М.Д., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
У травні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 16.03.2024 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено споживчий кредит №5542334 від 16.03.2024.
На підставі вказаного кредитного договору, укладеного в електронній формі, позивач надав відповідачу кредит в сумі 15 000,00 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача із сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених договором.
Так, договором передбачено, що такий надається строком на 120 днів та складається з двох періодів: пільгового та поточного. Пільговий період триває 30 днів. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 45 гривень, тобто 0,01% від суми наданого кредиту. Поточний період триває 90 днів. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 31 050 гривень, тобто 2,30% в день від фактичного залишку кредиту.
Відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором з повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, сума якої станом на 25.06.2024 становить 39 540,00 грн, з них: 15 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 24 540,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги №107-МЛ, на підставі якого кредитор передає новому кредиторові плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Тобто, позивач став правонаступником за укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 споживчим кредитом №5542334 від 16.03.2024.
09.04.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу письмову вимогу щодо погашення кредитної заборгованості, однак така ОСОБА_1 була проігнорована, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за споживчим кредитом №5542334 від 16.03.2024 у розмірі 39 540,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 24 540,00 грн - прострочена заборгованість за процентами. А також стягнути сплачений судовий збір 2 422,40 гривень.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що позивач не довів обставини пред'явленого позову, зокрема не надав докази, що відповідач ознайомився з правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Тобто, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не довело укладеності між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору, які призвели до сплати відповідачем заборгованості у розмірі, який просить стягнути позивач.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та просить скасувати таке та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, суд неналежним чином дослідив докази порушуючи норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що саме відповідач здійснив волевиявлення щодо підписання кредитного договору та погодився з усіма істотними умовами такого. Підписанням договору ОСОБА_1 погодився, що ознайомлений та розуміє зміст підписаного ним договору, а також підтвердив, що прочитав правила надання коштів у позику.
В матеріалах справи є достатньо доказів на підтвердження факту укладення між первісним кредитором та відповідачем договору про споживчий кредит, а також на підтвердження факту видачі кредитних коштів та користування такими відповідачем.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5542334, на підставі якого 16.03.2024 ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит в сумі 15 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .
У відповідності до положень пункту 7.1 договору про споживчий кредит договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті кредитодавця за посиланням: https://miloan.ua/s/documents, що є невід'ємною частиною договору, які не містять істотних умов договору і регулюють відносини кредитодавця та позичальника в частині, що не врегульована договором), набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, - з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, передбаченого у пункті 2.1 договору.
Відповідно до положень пункту 1.1 договору про споживчий кредит позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно пункту 1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно положень пункту 1.4 договору про споживчий кредит позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 15.04.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 14.07.2024 (останнього дня строку кредитування).
З платіжного доручення №125704228 від 16.03.2024 вбачається, що грошові кошти в сумі 15 000 гривень було перераховано ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 , а саме на платіжну картку № НОМЕР_1 . В призначенні платежу вказано: «Кошти згідно договору 5542334».
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.06.2024 становить 39 540,00 грн, з них: 15 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 24 540,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги, у відповідності до положень пункту 1.1 якого на умовах, встановлених договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Відповідно до положень підпункту 6.2.3 пункту 6.2 договору відступлення прав вимоги права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в пункті 7.1 договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі реєстру боржників (Додаток № 2) відповідно до пункту 8.3.2 договору.
25.06.2024 на підставі договору відступлення прав вимоги та з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників, від ТОВ «Мілоан» до позивача перейшло право вимоги ТОВ «Мілоан» до відповідача за договором про споживчий кредит №5542334 від 16.03.2024.
09.04.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу письмову вимогу щодо погашення кредитної заборгованості.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом першої інстанції було задоволено у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з недоведеністю обставин на які посилається позивач. Зокрема, щодо відсутності правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту та відсутності доказів ознайомлення відповідача з такими умовами.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено та сторонами не оспорюється, що 16.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5542334.
Даний кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо на веб-сайті позивача. Відповідач ініціював укладення такого договору, оскільки направив позивачу заявку на отримання кредиту №5542334 від 16.03.2024. В даному випадку така заявкою є офертою на укладення договору.
Позивач акцептує договір, перевіряє дані відповідача та надсилає йому підтвердження щодо можливого укладення договору. Відповідач підписує договір шляхом накладення одноразового цифрового ідентифікатора 733445, який було надіслано йому на вказаний ним номер телефону НОМЕР_2 .
Підписанням кредитного договору позивач підтвердив, що ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі паспорт споживчого кредиту, отримав проект договору, ознайомився з правилами та іншою інформацією щодо надання даного кредиту (п.5.1. Договору).
Кредитні кошти в розмірі 15 000 гривень було перераховано на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №125704228 від 16.03.2025. В призначенні платежу зазначено: «Кошти згідно договору 5542334».
Слід погодитись з позивачем, що такий не є банківською установою, а тільки фінансовою організацію та здійснює перекази на вже наявні карткові рахунки інших банків, тобто до виписки по рахунку позивач доступу немає, оскільки така становить банківську таємницю. Тому, слід вважати, що кредитні кошти було перераховано ОСОБА_1 на вказану ним платіжну картку. Відповідач даного факту не оспорив, зокрема не надав виписку з карткового рахунку за 16.03.2024 з якого було б видно, що такі кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 не надходили.
Договором про споживчий кредит №5542334 від 16.03.2024 передбачено, що такий укладено на 120 днів та складається з двох періодів: пільгового та поточного.
Пільговий період триває 30 днів. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 45 гривень, тобто 0,01% від суми наданого кредиту (п.1.3.1. Договору).
Поточний період триває 90 днів. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 31 050 гривень, тобто 2,30% в день від фактичного залишку кредиту (п.1.3.2. Договору).
З наданої відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що за період з 16.03.2024 по 15.04.2024 нарахування здійснювалось за пільговим періодом та складає 45 гривень (15 000 х 0,01% = 1,50 х 30).
За період з 17.04.2024 по 24.06.2024 нарахування здійснювалось за поточним періодом, тобто за процентною ставкою 2,30% в день від фактичного залишку кредиту та становить суму 24 495 гривень (15 000 х 2,30% = 345 х 71).
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором ТОВ «Мілоан» становила суму 39 540 гривень, з яких: 15 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 24 540,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги, у відповідності до положень пункту 1.1 якого на умовах, встановлених договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Відповідно до п.1. ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення прав вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право вимоги позивач отримав від первісного кредитора 25.06.2024 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 25.06.2024 до Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ від 25.06.2024.
Згідно платіжної інструкції №3446 від 25.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату ТОВ «Мілоан» на суму 1 857 051,83 грн., яка є оплатою згідно Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ від 25.06.2024.
Позивач додав до матеріалів справи претензію адресовану ОСОБА_1 , в якій просив здійснити погашення боргу в сумі 39 540 гривень, а також повідомляв про відступлення прав вимоги. Однак, в матеріалах справи відсутнє поштове відправлення, яке свідчило б про отримання такої претензії відповідачем.
Згідно правової позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі №361/2105/16-ц.
З вищенаведеного слідує, що факти укладення кредитного договору та ознайомлення ОСОБА_1 з усіма його істотними умовами(в тому числі й з правилами надання кредитних коштів в позику), отримання кредитних коштів відповідачем, користування такими коштами, факт наявності заборгованості та отримання права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з неналежним врахуванням всіх обставин справи та неправильних висновків, а позов та апеляційна скарга підлягають задоволенню.
З урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто, у зв'язку із повним задоволенням позову та апеляційної скарги сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень за подання позову та 3 633,60 гривень за подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 12, 81, 141, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», задовольнити.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, заборгованість за Кредитним договором №5542334 від 16.03.2024 у розмірі 39 540 гривень, яка складається з: 15 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 24 540,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 гривень та за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: