Справа № 308/13964/24
Іменем України
11 вересня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Мацунич М.В., Кожух О.А.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 січня 2025 року, у справі №308/13964/24 (Головуючий: Хамник М.М.), -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бомбушкар С.П., звернувся в суд із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про визнання виконавчого напису №968, вчиненого 09 квітня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Іриною Михайлівною таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оспореним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі 168079,27 доларів США; заборгованість за відсотками - 394593,83дол.США; пеня - 354204,18дол.США, а всього становить 916877 доларів США, що еквівалентно на час вчинення напису, 25278952,09грн.
Про наявність виконавчого напису позивач дізнався лише у 2022 році під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження щодо його примусового виконання.
Позивач зазначає, що нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не врахував та не з'ясував факту безспірності заборгованості, не перевірив, що входить в перелік безспірних заборгованість, відносно якої було вчинено вказаний виконавчий напис, а також в порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не направив письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю.
Ухвалою суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного провадження.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен був, однак не перевірив належним чином доводів позивача у повному обсязі й не установив та не зазначив у рішенні суду, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було вирішено по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зі змісту самого виконавчого напису, який є предметом даного позову, стверджується що строк, за який проводиться стягнення становить 11 років , 1 місяць, 21 день, а саме з 14.12.2007 року по 04.02.2019 року. Цим самим стверджується порушення приватним нотаріусом при видачі ос пореного виконавчого напису вимог ст.. 88 Закону України «Про нотаріат» щодо недопустимості перевищення трирічного строку вчинення виконавчих написів для виникнення права вимоги.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бомбушкар С.П., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Дурдинець Р.Ю., яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Встановлено, що 09 квітня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис №968, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна та запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі 168079,27 доларів США; заборгованість за відсотками - 394593,83 доларів США; пеня - 354204,18 доларів США, а всього становить 916877 доларів США, що еквівалентно на час вчинення напису, 25278952,09грн.
Відповідно до ст.. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст.. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Положення ст.. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Права на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, права та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у МЮ України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 визначено, що безспірність заборгованості підтверджується документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, визначені у Переліку (п.п.3,5 п 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого документа подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Зі змісту виконавчого напису, вбачається, що строк, за який проводиться стягнення становить 11 років один місяць двадцять один день, а саме з 14.12.2007 р. по 04.02.2019 р. і приватним нотаріусом при видачі ос пореного виконавчого напису порушено вимоги ст.. 88 Закону України «Про нотаріат».
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №001/1/MV/ від 14.12.2007р. у сумі 2032198 грн. 52 коп. (а.с.134).
Заочним рішенням суду від 14 вересня 2012 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання взятих ним по договору становить у розмірі 255.497.25 доларів США, де 168079,27 доларів США - заборгованість по кредиту, 74838,49 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 12579,49 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
За виконавчим написом приватним нотаріусом пропоновано звернення стягнення не нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 168 079,27 доларів США, заборгованість за відсотками - 394593,83 доларів США. По поні - 354204,18 доларів США, при цьому відсутній детальний розрахунок нарахування таких складових заборгованості, які б мали наводитися кредитором перед вчиненням такого напису та не доводить належними доказами безспірності заборгованості ОСОБА_1 .
Із врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що приватний нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення відповідно до п.п.1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити із вищенаведених підстав.
Судові витрати у відповідності до вимог ст..ст. 133,141 ЦПК України підлягають стягненню із Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у розмірі 3028,00 грн. сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 січня 2025 року скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №968 від 09 квітня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Боднар Іриною Михайлівною.
Стягнути із Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 3028,00 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ