Справа 688/4275/25
№ 1-кс/688/1886/25
Ухвала
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Шепетівка заяву ОСОБА_5 про відвід судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження №1202524400001251 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,
25.09.2025 року адвокат ОСОБА_5 , подав заяву про відвід судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 , у розгляді кримінального провадження №1202524400001251 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, в заяві зазначає, що 30 липня 2025 року слідчим суддею Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_7 було винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якою застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 26 вересня 2025 року включно. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано найбільш суворого запобіжною заходу без обов'язкового застосування альтернативної застави.
Головуюча суддя ОСОБА_6 є дружиною слідчого судді ОСОБА_7 , який обирав обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворіший запобіжний захід за підзорю у вчиненні нетяжкого злочину.
Головуюча у справі суддя ОСОБА_6 буде розглядати клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, тримання, встановленого ухвалою слідчим суддею ОСОБА_7 , чоловіком головуючої у справі.
Шлюб головуючої судді ОСОБА_6 із слідчим суддею ОСОБА_7 (який обирав запобіжний захід) може свідчити про потенційну упередженість головуючої судді.
Відвід головуючій судді є гарантією неупередженості суду та дотримання прав учасників судового провадження.
Прокурор в судому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви про відвід.
Обвинувачений та адвокат в судовому засіданні заяву підтримали.
Вивчивши подану заяву про відвід, суд приходить до наступного.
Статями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному проваджені за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як встановлено при розгляді даної заяви, 15 вересня 2025 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025244000001251 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2025 року справа передана для розгляду судді ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025244000001251 від 05.07.2025 року слідчий суддя ОСОБА_7 , який є чоловіком ОСОБА_6 , постановив ухвалу про обрання ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 , в заяві від 25.09.2025 року зазначила, що 15 вересня 2025 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025244000001251 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2025 року справа передана для розгляду судді ОСОБА_6
17 вересня 2025 року в справі постановлена ухвала, якою призначене підготовче судове засідання на 23 вересня 2025 року.
22 вересня 2025 року до суду надійшли письмові клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , про виклик свідків та про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції за участі прокурора ОСОБА_8 .
23 вересня 2025 року надійшли письмові заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 (сформовані в системі «Електронний суд» 19.09.2025) про його участь та участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому провадженні в режимі відеоконференції та заява обвинуваченого ОСОБА_4 про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
23 вересня 2025 суд постановив ухвали про здійснення дистанційного судового провадження.
Після оголошення складу суду, роз'яснення права відводу, з метою усунення потенційного конфлікту інтересів, головуюча суддя повідомила учасникам судового розгляду про те, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні приймав участь слідчий суддя ОСОБА_7 , який є чоловіком головуючої судді у цій справі, що не є підставою для відводу, однак може бути обставиною, яка викликає сумніви в неупередженості судді.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив відвід судді ОСОБА_6 від участі в справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, мотивуючи відвід тим, що суддя ОСОБА_6 при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, що був встановлений ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 , який є чоловіком головуючої судді ОСОБА_6 , не може бути безсторонньою та є потенційно упередженою, оскільки ухвала слідчого судді ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу оскаржується стороною захисту у Європейському суді з прав людини, просив надати строк для складання письмової заяви про відвід судді.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію власного захисника.
В справі оголошувалась перерва з метою забезпечення права сторони захисту подати письмову заяву про відвід.
23 вересня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді.
24 вересня 2025 року ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області відмовлено у задоволенні відводу судді ОСОБА_6 .
Підготовче засідання призначене на 11 год 24 вересня 2025 року.
25 вересня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подав повторну заяву про відвід судді.
Вважає, що указана заява сторони захисту про відвід підлягає задоволенню, щоб запобігти сумнівам у безсторонності головуючої судді.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 75-79 КПК України. Пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь в кримінальному провадженні за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
За змістом статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами судді може бути заявлений відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо головним є публічний інтерес.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішує спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини в питаннях неупередженості суддів щодо здійснення правосуддя у тій чи іншій справі розрізняє два підходи: суб'єктивний - спроба встановити переконання або особистий інтерес певного судді у справі, об'єктивний - передбачає встановлення того, чи суддя надав достатні гарантії, які виключили б будь-які правомірні сумніви з цього приводу.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
У рішенні у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року Суд нагадує, що безсторонність, у значенні, наведеному в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви із цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У зв'язку із цим навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.
Для того, щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку скаржника, яка при цьому не повинна мати вирішального значення.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об'єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (параграф 52).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Суддя ОСОБА_6 , має обов'язок незалежно здійснювати правосуддя та здатна винести об'єктивне, неупереджене рішення у цій справі.
Однак участь слідчого судді ОСОБА_7 під час досудового розслідування у цій справі та обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликає сумніви сторони захисту в неупередженості судді під час вирішення питання про продовження такого строку запобіжного заходу, а також розгляду справи по суті, про що свідчить повторна заява сторони захисту про відвід судді.
Зауважує, що у цьому випадку не порушується принцип судочинства «ніхто не може бути суддею у власній справі» (nemo judex in causa sua), який означає, що особа, яка є стороною у справі або має у ній пряму фінансову чи іншу заінтересованість, не може приймати рішення у цій справі, щоб гарантувати неупередженість та об'єктивність судочинства. Цей принцип є фундаментальним для правосуддя і полягає у відсутності будь-якої упередженості судді, що забезпечує справедливе ставлення до всіх учасників процесу.
Відсутні також підстави для сумнівів щодо заявлення відводу судді, як такому, що «не влаштовує» сторону захисту, оскільки питання про відвід судді ОСОБА_6 було порушене стороною захисту саме після виконання суддею її обов'язку щодо запобігання потенційному конфлікту інтересів та повідомлення про перебування у зареєстрованому шлюбі із слідчим суддею, який у цій справі вирішував питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з метою уникнення сумнівів у неупередженості та об'єктивності головуючої судді, забезпечення публічного інтересу у вигляді гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом, заяву сторони захисту про відвід судді ОСОБА_6 слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення сумнівів сторони захисту в об'єктивності та неупередженості судді, вважаю, що заява адвоката ОСОБА_5 , про відвід судді ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.75,80,81,392 КПК України, -
Заяву ОСОБА_5 про відвід судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження №1202524400001251 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України- задовольнити.
Матеріали справи №688/4275/25 1-кп/688/257/25, передати до канцелярії Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено 30 вересня 2025 року
Суддя ОСОБА_9