№ справи687/776/25
№2/687/499/2025
29 вересня 2025 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу. Позов мотивований тим, що 01.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №460297378 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. Таким чином, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.
28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило новому кредитору ТзОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. У подальшому до договору факторингу 1 укладались Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.
23.02.2024 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01, за умовами якого ТзОВ «Таліон Плюс» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
04.06.2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором №460297378.
Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не повернув, просить суд стягнути з нього на користь ТзОВ «Юніт Капітал» 11804,80 грн, а також судові витрати у справі, які включають понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
19.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2022 року між ТзОВ «Мінівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №460297378, який підписано електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000 грн. на строк до 08.02.2022 року, з фіксованою процентною ставкою 766,50 процентів річних, що становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним.
За умовами вищевказаного договору ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на його картковий рахунок кошти в розмірі 5400 грн, які ОСОБА_1 отримав і використав в споживчих цілях, що підтверджується платіжним дорученням та випискою витребуваною судом з АТ КБ «Приват Банк».
28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило новому кредитору ТзОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. У подальшому до договору факторингу 1 укладались Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.
23.02.2024 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01, за умовами якого ТзОВ «Таліон Плюс» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
04.06.2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором №460297378 в розмірі 11804,80 грн, з яких: 7000 грн. заборгованість по кредиту, 4804,80 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.
Дослідивши матеріали цивільної справи, зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв'язку з чим за цим договором виникла прострочена заборгованість. Таким чином, свої зобов'язання відповідач по договору не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не надав доказів помилковості чи неправильності наданого позивачем розрахунку, в зв'язку з чим суд вважає його достовірним.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 11804,80 грн.
Разом з тим вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
На підтвердження понесених витратна правничу допомогу позивачем долучено наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг.
Згідно ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суду відсутні правові підстави для зменшення належно підтвердженого розміру таких витрат з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 року у справі №676/5537/19).
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7000 грн, оскільки дані витрати підтверджені відповідними доказами.
Також з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 88, 141, 263-265, 354 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №460297378 від 01.02.2022 року в розмірі 11804,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження: вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, м. Київ, 01024, e-mail: finсomunitcap@gmail.com.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя Борсук В.О.