Справа № 602/303/25
Провадження № 2-а/602/14/2025
Тернопільської області
"24" вересня 2025 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - Холява Л.І.,
секретар - Домчук В.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №479 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 20 березня 2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з постановою №479 від 20 березня 2025 року, винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, за те, що ОСОБА_2 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19 січня 2025 року, чим порушено правила військового обліку (затвердженні Постановою КМУ, від 07 грудня 2016 року №921 (зі змінами) та Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 (зі змінами).
Вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на початку березня 2025 року він побачив у застосунку «Резерв+» застереження про те, що він знаходиться в розшуку та 06 березня 2025 року добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення непорозуміння. Однак, в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) йому повідомили, що він не з'явився за повісткою 19 січня 2025 року та його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, пояснення, що він повістки не отримував відповідачем взяті до уваги не були.
Зазначив, що він вчасно оновив свої військово-облікові дані, по місцю проживання та реєстрації йому жодних сповіщень про повістку не надходило, про те, що у відділенні АТ «Укрпошта» на його ім'я зберігається повістка не знав та не міг знати, жодних сповіщень, в тому числі на мобільний телефон, вказаний в його електронному кабінеті «Резерв +», йому не надходило. Окрім того, у нього не було жодного наміру переховуватись, оскільки в нього було належним чином оформлене бронювання.
З вказаних підстав просить оскаржувану постанову скасувати.
Позивач ОСОБА_2 , представник позивача Чаус С.В. в судове засідання не з'явились, однак, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала та зазначила, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. (частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
За обліковими даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 засобами зв'язку була надіслана Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно інформації у повістці, військовозобов'язаний ОСОБА_2 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оновлення облікових даних на 19 січня 2025 року.
Зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому
самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
З Укрпошти до ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто рекомендоване повідомлення з довідкою про причини повернення/досилання, яка містить помітку про відсутність особи за вказаною адресою.
Таким чином, ОСОБА_2 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 19 січня 2025 року, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частину 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункти 20, 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Відповідно до абзацу першого статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно частини 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки»,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центрикомплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконаннязаконодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримкирозглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками,військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону,мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх знеобережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чирезервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
ОСОБА_2 являючись громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, військовозобов'язаний, у період проведення мобілізації в Україні під час дії особливого періоду, будучи належним чином оповіщений засобами зв'язку, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 19 січня 2025 року , про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частину 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункти 20, 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»). Своїми протиправними діями/бездіяльністю вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1КУпАП.
Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством, а позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як своїми діями позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. А тому, в задоволенні позовних вимог просить відмовити, розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення №95. Згідно вказаного протоколу, 06 березня 2025 року близько 09 год 10 хв ОСОБА_2 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що гр. ОСОБА_2 06 січня 2025 року відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів №560 від 18 травня 2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №1734101 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19 січня 2025 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. На визначену дату і час ОСОБА_2 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07 грудня 2016 року №921 (зі змінами) та від 30 грудня 2022 року №1487.
20 березня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №479 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_2 , 06 січня 2025 року відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів №560 від 18 травня 2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №1734101 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19 січня 2025 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. На визначену дату і час гр. ОСОБА_2 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07 грудня 2016 року №921 (зі змінами) та від 30 грудня 2022 року №1487.
ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Як вбачається з витягу із додатку «Резерв+» від 08 березня 2025 року, військовозобов'язаний ОСОБА_2 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (Ланівці), пройшов ВЛК 09 березня 2022 року, тип відстрочки - бронювання, дійсний до 18 грудня 2025 року, дані уточнено вчасно - 21 вересня 2024року.
З трекінгу Укрпошти вбачається, що поштове відправлення №0610220270559, направлене ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_2 було повернено адресанту з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з вимогами частини третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
В силу вимог пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він у вказані терміни не прибув по повістці №1734101 з датою явки на 19 січня 2025 року, згенерованій в системі АІТС «Оберіг» та надісланій через Укрпошта. Про причини неявки вчасно не повідомив.
Суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів Оберіг.
Станом на день оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та спірної постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_5 мав можливість перевірити дані ОСОБА_2 та пересвідчитись, у тому числі, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані ОСОБА_2 оновлено вчасно, останній перебуває на обліку, пройшов ВЛК, має відстрочку від призову.
Тобто, ОСОБА_2 вже був на військовому обліку, як військовозобов'язаний, які саме відомості він мав уточнити, сторона відповідача інформації не надала.
Суд також звертає увагу на наступне.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_2 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України лежить на відповідачеві.
Із матеріалів справи вбачається, що повістка, яка була направлена позивачу, повернулася в ТЦК без вручення адресату.
Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_2 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився.
Отже, умисел позивача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
Відповідно до частин 1,5 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати,які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу,стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень,що виступав відповідачем у справі,або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при поданні позову, то він підлягає стягненню з відповідача в користь держави.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову №479 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 20 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп в користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Л. І. Холява