Справа № 951/626/25
Провадження №2-о/951/76/2025
про залишення заяви без руху
30 вересня 2025 року селищеКозова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить:
1) встановити факт, що наказ №76 від 23.07.1991 ВАТ «Козівський цукровий завод» про прийняття на роботу ОСОБА_1 стосується заявника - ОСОБА_1 ;
2) встановити факт, що наказ №27 від 05.02.1993 ДП «Козова» ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс» про переведення на роботу ОСОБА_1 стосується заявника - ОСОБА_1 ;
3) встановити факт, що довідка/запис про навчання в Тернопільському технічному училищі №1 з 01.10.1982 по 08.08.1983, де по батькові вказано як « ОСОБА_2 », стосується заявника ОСОБА_1 .
З метою перевірки дотримання заявником правил підсудності при подані заяви до суду, на виконання вимог статті 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) 23.09.2025 суддею скеровано запит до Козівської селищної ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання заявника. 30.09.2025 на адресу суду надійшла відповідь Козівської селищної ради на запит судді, у якій надано інформацію з реєстру Козівської територіальної громади про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Ознайомившись зі змістом заяви та доданих до неї документів, суддя вбачає наявність підстав для залишення вказаної заяви без руху, виходячи із наступного.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статтею 318 ЦПК України.
Вимогами статті 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, за змістом частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Слід звернути увагу заявника, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення має містити чітко визначені та зрозумілі вимоги, які формулюються у прохальній частині заяви, оскільки від юридично правильного змісту вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, у прохальній частині заяви заявник просить встановити, що наступні документи, а саме: наказ №76 від 23.07.1991, наказ №27 від 05.02.1993, довідка/запис про навчання в Тернопільському технічному училищі №1 стосуються заявника - ОСОБА_1 .
Такі вимоги заявник мотивує тим, що у вказаних документах зазначено по батькові заявника " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 ".
Водночас згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
З урахуванням викладеного, заявнику слід уточнити вимоги заяви відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України.
Також слід зауважити, що заявник не вказує у прохальній частині заяви жодних реквізитів довідки про навчання в Тернопільському технічному училищі №1, щодо якої просить встановити зазначений у заяві факт, що позбавляє суд можливості ідентифікувати такий документ.
Окрім цього, з аналізу вказаної процесуальної норми пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України слідує, що для встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа, в якому допущена помилка, тобто невірно вказане прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження особи, зазначені дані такого документа повинні бути перевірені судом на співпадіння з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у її свідоцтві про народження або в паспорті.
При цьому в порушення вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України заявником до заяви не долучено належним чином засвідчених копійвищевказаних правовстановлюючих документів, а саме: наказу №76 від 23.07.1991, наказу №27 від 05.02.1993, довідки про навчання в Тернопільському технічному училищі №1, а тому суд позбавлений можливості дослідити такі документи під час судового розгляду для встановлення факту їх належності заявнику.
Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до частини другої, четвертої та п'ятої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому копія документа, що надається суду, має бути якісною, його текст повинен бути зрозумілим і читабельним.
Водночас заявником надано до заяви копії документів неналежної якості, які є нечитабельними (зокрема, копії паспорта заявника, картки платника податків заявника, свідоцтва про народження заявника, диплома № НОМЕР_1 від 08.08.1983), що ускладнить їх дослідження судом при розгляді справи.
Відтак заявнику необхідно надати суду належним чином засвідчені та читабельні копії документів, що додаються до заяви.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить:
1) встановити факт, що наказ №76 від 23.07.1991 ВАТ «Козівський цукровий завод» про прийняття на роботу ОСОБА_1 стосується заявника - ОСОБА_1 ;
2) встановити факт, що наказ №27 від 05.02.1993 ДП «Козова» ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс» про переведення на роботу ОСОБА_1 стосується заявника - ОСОБА_1 ;
3) встановити факт, що довідка/запис про навчання в Тернопільському технічному училищі №1 з 01.10.1982 по 08.08.1983, де по батькові вказано як « ОСОБА_2 », стосується заявника ОСОБА_1 .
Тобто ОСОБА_1 заявлено три вимоги, кожна з яких має бути оплачена судовим збором у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження.
Відповідно до квитанції про сплату №5483-0018-1716-4475 від 21.08.2025 заявником ОСОБА_1 за подання заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн (з урахування коефіцієнту 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву подано через систему «Електронний суд»).
Таким чином, заявнику слід доплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (2х484,48 грн) за платіжними реквізитами Козівського районного суду Тернопільської області:
отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг смт.Козова/22030101,
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599,
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
рахунок отримувача: UA128999980313131206000019763;
код бюджетної класифікації 22030101;
призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного заяву слід залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Заявнику у цей строк необхідно усунути вказані недоліки заяви шляхом подання до суду:
- заяви у новій редакції (у примірниках відповідно до кількості учасників справи), у якій уточнити вимоги заяви відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України;
- належним чином засвідчених копій наказу №76 від 23.07.1991 ВАТ «Козівський цукровий завод», наказу №27 від 05.02.1993 ДП «Козова» ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс», довідки про навчання в Тернопільському технічному училищі №1;
- належним чином засвідчених та читабельних копій документів, які долучені до заяви;
- документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за платіжними реквізитами, вказаними вище.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293-294, 315, 318, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку виконання заявником вимог ухвали у визначений судом строк заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Лавренюк