Справа № 489/7447/25
Провадження № 3/489/1898/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
30 вересня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, згідно з протоколом проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №442069 від 03.09.2025 ОСОБА_2 інкримінується, що 13.06.2023 о 12:00 год. в м. Миколаєві по просп. Миру, 2, вона, керуючи транспортним засобом "MAZDA CX-30", д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 2.3 "б", 18.1 ПДР України, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вжила всіх заходів для зупинки автомобіля, не надала дорогу пішоходам та допустила наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які здійснювали перехід проїзної частини по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожніми знаками. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження та пішоходи отримали тілесні ушкодження.
ОСОБА_2 до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася судовою повісткою, по телефону, смс-повідомленням, повідомленням у застосунку «Вайбер» та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що дійсно 13.06.2023 в денний час доби переходила по пішохідному переходу проїзну частину дороги по просп. Миру м. Миколаєва, де на неї здійснив наїзд автомобіль. В результаті ДТП вона отримала ряд тілесних ушкоджень, з якими перебувала на лікуванні.
Вислухавши пояснення ОСОБА_4 дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; постанову про закриття кримінального провадження від 18.07.2025; світлокопію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.06.2023 зі схемою до нього; світлокопії висновків експертів; протоколи допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копію постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 28.05.2024; довідку УПП від 04.09.2025), суддя дійшов таких висновків.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Також згідно з ч. 1 ст. 269 КУпАП, потерпілим визнається особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998). Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Системний аналіз положень статті 124 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення, серед іншого, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням/обвинуваченням. При цьому, кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.
Натомість, з протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу огляду місця події та пояснень ОСОБА_1 слідує, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди механічні пошкодження отримав лише керований нею транспортний засіб.
Таким чином, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди була спричинена матеріальна шкода виключно майну особи, яка керувала транспортним засобом (поєднавши, таким чином, в одній особі потерпілого та особу, яка завдала шкоду), та в даному випадку не було посягання і не спричинена шкода охоронюваним законом інтересам, визначеним в ст. 9 КУпАП, тому в діях ОСОБА_1 , в контексті вказаної статті, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки особа сама собі завдала шкоду, не спричинивши, при цьому, шкоди охоронюваним правовідносинам.
Крім того, комплексний аналіз вказаної диспозиції ст. 124 КУпАП свідчить про те, що відповідальність за даною статтею встановлена саме для учасників дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що в обов'язковому порядку спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто за порушення ПДР, що спричинило пошкодження визначених у диспозиції ст. 124 КУпАП об'єктів.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Із змісту вказаної норми слідує, що протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів та єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про суть правопорушення. А тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та визначають його суть. Суддя, при цьому, при розгляді протоколу не вправі виходити за межі викладених в ньому обставин.
Натомість викладена в протоколі суть інкримінованого особі порушення полягала у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, в результаті чого був порушений виключно транспортний засіб водія ОСОБА_1 , що, як зазначено вище, не утворює складу вказаного правопорушення, та пішоходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження.
При цьому, суть адміністративного правопорушення у виді заподіяння внаслідок ДТП тілесних ушкоджень потерпілим не узгоджується з диспозицією ст. 124 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не інкримінується порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження інших транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Натомість, заподіяння такими порушеннями будь-кому тілесних ушкоджень не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та, за певних умов, може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
У зв'язку з цим, оскільки при порушенні ОСОБА_1 Правил дорожнього руху шляхом наїзду на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які отримала тілесні ушкодження, жоден із визначених в ст. 124 КУпАП об'єктів не отримав механічних пошкоджень, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу такого адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, та до нього не додано доказів вчинення інкримінованого правопорушення, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого він носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Керуючись статтями 124, 247, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко