479/61/25
2/479/229/25
02 липня 2025 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
В складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Рябощук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро в порядку загального позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Кривоозерська селищна рада.,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, посилаючись на те з 1978 року по день звернення з позовом до суду її мати ОСОБА_2 , а в подальшому вона відкрито, безперервно та добросовісно володіють житловим будинком АДРЕСА_1 . У 1978 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовились про укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 грошові кошти, на підтвердження чого сторонами була складена розписка. У свою чергу, ОСОБА_3 передала у фактичне володіння ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також були передані оригінали правовстановлючих документів на житловий будинок. Однак сторони так і не встигли оформити право власності за ОСОБА_2 належним чином, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 продовжила проживати у житловому будинку, володіти ним та користуватися, але ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 позивач по справі, яка проживала у житловому будинку разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , та після її смерті продовжує відкрито, безперервно ним користуватися по сьогоднішній день, у зв'язку з чим, на її думку, вона має право отримати це майно у власність за набувальною давністю.
Позивач надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, відповідно до якої просив справу слухати за відсутності представника Кривоозерської селищної ради Миколаївської області, не заперечував проти задоволення вимог.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Встановлено, що у 1978 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовились про укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, даний факт підтверджується розпискою, згідно якої ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2500 (а.с.11).
ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 оригінали правовстановлючих документів на житловий будинок, а саме: свідоцтво про право особистої власності на будівлю № НОМЕР_1 від 30 липня 1978 року, видане виконавчим комітетом Кривоозерської селищної ради депутатів, та копію технічного паспорту на житловий будинок від 1978 року (а.с.12-20).
З метою укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна 09 серпня 1978 року ОСОБА_3 було отримано довідку-характеристику №168, видану Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації. Із змісту якої вбачається, що зазначена "справка выдана с целью отчуждения жилого дома". На зворотньому боці довідки наявна примітка наступного змісту: "по заявлению владельца отчуждается жилой дом "А-Ж", тамбур лит. "а", сарай лит. "Б", сарай лит. "В", сарай лит. "Г", погреб лит. "Д2 жилой площадью 14 кв.м. В доме самовольно переоборудованных помещений нет" (а.с.20).
Отже, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу житлового будинку та відбулось фактичне виконання досягнутих домовленостей.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Жовтневим ЗАГС м.Одеси (а.с.21).
У зв'язку із смертю ОСОБА_3 , сторони так і не встигли укласти договір купівлі-продажу житлового будинку та оформити право власності ОСОБА_2 належним чином.
Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 продовжила проживати у житловому будинку, володіти ним та користуватися, що підтверджується довідкою №2535, виданою виконавчим комітетом Кривоозерської селищної ради народних депутатів, та довідкою №59 від 17 березня 1986 року, виданої правлінням колгоспу "Радянська Росія" Кривоозерського району Миколаївської області(а.с.22,23).
Крім того, на підтвердження не тільки факту проживання ОСОБА_2 в житловому будинку, але й здійснення безпосереднього керування та розпорядження ним, позивачем надано страхове свідоцтва про добровільне страхування будівель серії "Ж" № 503670 від 22 березня1988 року, та страхове свідоцтво про добровільне страхування будівель серії "Е" №133477 від 28 лютого 1983 року, із змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 здійнювала добровільне страхування будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24,25).
Також в якості доказу, який підтверджує факт проживання ОСОБА_2 у вищевказаному будинку позивачем надано, копію договору оренди земельної частки (паю) від 11 квітня 2000 року, із змісту якого вбачається, що адресою проживання ОСОБА_2 вказана АДРЕСА_1 (а.с.26).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 14 березня 2009 року (а.с.27).
Єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Кривоозерським районним відділом ЗАГС Миколаївської області(а.с.28).
Відповідно до даних листа Приморської державної нотаріальної контори у м.Одеса № 998/02-14 від 07 жовтня 2024 року вбачається, що в проваджені Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса знаходиться спадкова справа за №401 п/2009 ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . З заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , звернулась ОСОБА_1 (дочка спадкодавця). Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися (а.с.29).
Позивачка проживала у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , а після її смерті продовжує відкрито, безперервно ним користуватися по сьогоднішній день, що підтверджується довідкою Кривоозерського старостинського округу Кривоозерської селищної ради № 17-07/17-801 від 23 квітня 2024 року (а.с.30).
Положеннями ч.2 ст.344 ЦК України передбачено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Тобто сукупний період, протягом якого ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_1 проживали, володіли та розпоряджалися об'єктом нерухомості, складає 46 років (з 1978 року по дату звернення із цим позовом до суду).
Згідно положень ч.4 ст.41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з її власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги до його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності.
Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 року №24-150/0/4-13 "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав".
При вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне: - право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; - задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно, на підставі ст.344 ЦК, можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; - за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; - відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; - у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; - у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред'явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.
При вирішенні спорів, пов'язаних із виникненням і припиненням права власності, слід мати на увазі, що положення ст.344 ЦК України про набувальну давність не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалось на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Виходячи з положень ч.1 ст.344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об'єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.
На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.
Аналізуючи письмові докази по справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 відкрито та добросовісно володіє нерухомим майном, а саме - житловим будинком в АДРЕСА_1 , починаючи з 2009 року, тобто більше 16 років.
Зважаючи на доведеність факту добросовісності, відкритості та безперервності володіння позивачем протягом 16 років нерухомим майном, відсутність попереднього власника або його правонаступника, суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги про визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст.5, 76, 81, 258, 264, 265, 355 ЦПК, ст.344 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя :