479/432/25
2/479/340/25
09 червня 2025 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої - судді Репушевської О.В.;
за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу №479/432/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який він хоче успадкувати після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про наявність зареєстрованого права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 843440648239, номер відомостей про речове право: 13166645, зареєстрований 28 січня 2016 року державним реєстратором Кривоозерського районного управління юстиції, де власником значиться ОСОБА_2 .. Однак житловий будинок ОСОБА_2 , згідно технічного паспорту знаходиться в АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що позивач не може успадкувати спадкове майно після смерті ОСОБА_3 через наявність реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_2 , просив про задоволення позовних вимог.
В судове засідання сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи.
Позивач надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без її участі, позовні вимоги уточнив, просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок в Державному реєстрі речових прав.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення, підтвердив, що він є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Дослідивши надані письмові докази, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.
Положеннями ст.41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно положень ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно положень ст.10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до положень ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності, посвідченого державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори, за реєстровим №300 від 02 березня 1995 року, по частці житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.5), що також підтверджено даними реєстрового напису Первомайського МБТІвід 25 лютого 2022 року №57/06-01-06 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась спадщина на нерухоме майно, а саме частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 як дитина спадкодавця.
Державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 роз'яснено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , оскільки при здійсненні звірок з електронними реєстрами було встановлено, що даний житловий будинок зареєстрований за іншою особою, а саме ОСОБА_2 , що не співпадає з правовстановлюючим документом та випискою з КП Первомайське МБТІ від 25 лютого 2022 року №57/06-01-06(а.с.4).
Згідно даних відомостей з Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 843440648239, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; номер відомостей про речове право: 13166645, дата реєстрації: 28 січня 2016 року, державний реєстратор: Брагар Г.Й., Кривоозерське районне управління юстиції Миколаївська область; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 28091594 від 04 лютого 2016 року; документи, що подані для державної реєстрації: технічний паспорт, серія та номер: 146, виданий 06 листопада 2015 року, видавник: Філія виробничо-комерційного приватного підприємства "Делен" "Бюро технічної інвентаризації", розмір частки 1/1; власник - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 20 червня 1996 року Кривоозерським РВ УМВС України в миколаївській області.(а.с.11-12).
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягає право власності.
Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 зазначеного Закону).
Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункти 1-2 частини третьої статті 10 того ж Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Однак, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений 16 листопада 2015 року Філією виробничо-комерційного приватного підприємства "Делен" "Бюро технічної інвентаризації", інвентаризаційна справа №146, підтверджується, що ОСОБА_2 виготовляли технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-16), який побудований у 1974 році.
Дані довідки Гойдаївського старостинського округу Первомайського району Миколаївської області за вих. №17-05/35/321 від 25 вересня 2024 року свідчать про те, що ОСОБА_2 дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об'єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Курячелозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.
На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.
Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).
Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).
У постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 917/553/17, від 03 квітня 2018 року у справі №922/1645/18 зазначено, що ч.2 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться в Державному реєстрі.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18 зазначено, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності передусім потрібно встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама лише державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності інформації про речове право на майно за іншою особою, яка не є власником вказаного майна, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги зареєструвати в належному порядку своє право власності та розпоряджатись своїм майном.
Враховуючи наявність державної реєстрації на житловий будинок,розташований в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , неможливість скасування її в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про припинення права власності шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності на житловий будинок в Державному реєстрі речових прав, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності, - задовольнити.
Скасувати запис №13166645 від 28 січня 2016 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 843440648239, на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з закриттям розділу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 09 червня 2025 року.
Суддя :