КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4936/24
Провадження № 2/488/523/25
про залишення позовної заяви без розгляду
04.09.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради, у якому просив:
- встановити факт прийняття позивачем спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за позивачем про власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала.
Ухвалою суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження у вказаній справі, справа призначена до розгляду по суті.
У судові засідання 09.07.2025 та 04.09.2025 сторони не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомили, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу позивача, зазначену у позовній заяві як адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача була присутня в підготовчому засіданні 29.04.2025.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випад ку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Так, в судові засідання, призначені на 13 годину 00 хвилин 09.07.2025 та 13 годину 00 хвилин 04.09.2025, позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та спосіб слухання справи шляхом направлення судової повістки за його адресою проживання, яку вказано у позовній заяві.
Представник позивача адвокат Ткачук Г.М. також була повідомлена про дату, час та спосіб проведення цих судових засідань, що підтверджується розпискою та довідками про доставку електронного документу. Однак участі у цих судових засіданнях не брала, причини неявки суду не повідомила, та не зверталася до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової записки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ткачук Г.М. в судових засіданнях 09.07.2025 та 04.09.2025 участі не брали та про причини неявки суд не повідомляли, а також не зверталися із заявами про розгляд справи за їх відсутності, хоча були належним чином повідомлені про дату судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 у справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20.06.2022 у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача та його представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
Суд, з урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що належним чином повідомлені позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ткачук Г.М. у призначених судових засіданнях участі не брали та не надали заяви про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали виготовлений 04 вересня 2025 року.
Суддя Я.В. Щеглова