Справа № 478/837/25 Провадження № 2/478/400/2025
25 вересня 2025 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Іщенко Х.В.,
за участю секретаря судових засідань Крюкової О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в смт. Казанка, Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив :
21.07.2025 року представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 3093068 від 31.12.2020 року, яка становить у загальному розмірі 30781,1 грн., яка складається з аборгованості за тілом кредиту у розмірі 12014,9 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 18766,2 грн., також просять стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що 31.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3093068 , відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно п. 7.1. кредитного договору визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моментуповного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надіслано Позичальнику шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
Після укладення цей Кредитний договір надавався (надсилався) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника.
Також у п. 6.4, 6.5 кредитного договору зазначенося, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Підтвердженням укладення кредитного договору є копія анкети - заяви на кредит №3093068 від 31.12.2020 року; копія Договору про споживчий кредит №3093068 від 31.12.2020 року; копія довідки про ідентифікацію.
Згідно п. 2.1 кредитного договору Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надало Платіжне доручення 36691361 від 31.12.2020 року про успішне перерахування коштів за кредитним договором №3093068 від 31.12.2020 року відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 15000 грн.
Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість закредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
08.04.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал уклали Договір відступлення прав вимоги №66-МЛ.
Тому ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3093068 від 31.12.2020 року.
Таким чином, з боку Відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в кредитному договорі. Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просив позов задовольнити.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 року матеріали справи передані до провадження судді Іщенко Х.В.
Ухвалою судді від 21.07.2025 року заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито. Призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Подала до суду заяву з ознайомленнями з матеріалами справи . Відзив на позов або зустрічного позову до суду не подавала.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних доказів, які маються в матеріалах справи .
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 31.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі -Товариство) та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3093068 , відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно п. 7.1. кредитного договору визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моментуповного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надіслано Позичальнику шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір надавався (надсилався) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника.
Також у п. 6.4, 6.5 кредитного договору зазначенося, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Підтвердженням укладення кредитного договору є копія анкети - заяви на кредит №3093068 від 31.12.2020 року; копія Договору про споживчий кредит №3093068 від 31.12.2020 року;копія довідки про ідентифікацію.
Згідно п. 2.1 кредитного договору Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.
Підтвердженням виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором є платіжне доручення 36691361 від 31.12.2020 року про перерахування коштів за кредитним договором №3093068 від 31.12.2020 року відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 15000 грн.
08.04.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал " уклали Договір відступлення прав вимоги №66-МЛ.
Тому ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан»,включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3093068 від 31.12.2020 року.
Заборгованість відповідача за кредитним договором №3093068 від 31.12.2020 року не погашена та складає у загальному розмірі 30781,1 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту складає 12014,9 грн.; заборгованість за відсотками складає 18766,2 грн., що підтверджується порядком нарахування зазначеної суми заборгованості відображений в розрахунку сум заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Законує оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний догововір №3093068 від 31.12.2020 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За нормами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до детального опису наданих послуг до акту № 995 від 06.07.2025 року за договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.20225 року та акту № 995 від 06.07.2025 року про надання послуг адвокатським об'єднанням «Апологет» було здійснено супровід примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів, ціна за 0 год. 30 хв. ; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв., складання позовної заяви з урахуванням позиції клієнта 3 год. 30 хв., усього 6 год. 30 хв.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст.133,137,141 ЦПК України, згідно яких судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданн япослуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно якогоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись положеннями статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.12.2022 по справі № 873/96/22 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятоюстатті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатським об'єднанням роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та приходить до висновку про те, що сума витрат на правову допомогу у даній справі, яка відповідає критеріям дійсності та реальності, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права становить 6000,00 грн.
У відповідності дост. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх , код ЄДРПОУ: 35234236, заборгованість за Кредитним договором за № 3093068 від 31.12.2020 року у загальному розмірі 30781 ( тридцять тисяч сімсот вісімдесят одна ) грн. 1 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12014 ( дванадцять тисяч чотирнадцять ) грн. 9 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 18766 ( вісімнадцять тисяч сімсот шістьдесят шість ) грн. 2 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх , код ЄДРПОУ: 35234236, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення або складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.09.2025 року.
Суддя Х.В. Іщенко