Справа № 487/355/25
Провадження № 2/487/2631/25
15.09.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Нікітіна Д.Г., за участі секретаря Сідлецької О.М., розглянувши усудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження вм.Фастів Київськоїобласті цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 91105691000 від 16.10.2011 року у розмірі 52527,61 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.10.2011 між Акціонерним Товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 91105691000.
26.06.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 275 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «УКРСИББАНК» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №274 від 26.06.2024 Реєстру рав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 52527,61 грн., з яких:
- 31084,16 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 21443,45 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею..
Вказану суму позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2025 призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
24.07.2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, позивачем не доведено факт виникнення зобов'язань. Крім того позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки строк користування кредитом 9 місяців, до 16.07.2012 року, а позов поданий 20.01.2025 року після спливу граничного строку давності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 16.10.2011 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 91105691000.
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, виплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Зі змісту Договору слідує, що сума кредиту складає 6257,75 гривень.
Згідно Договору строк користуванням кредитом 9 місяців. .
Договором встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до умов Договору у разі несвоєчасного виконання зобов'язань щодо погашення кредиту та/або процентів за цим договором позичальник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Крім того, з договору вбачається, що ОСОБА_1 просила надати їй додатковий кредит, а саме кредитну карту з сумою ліміту, про що поставила свій підпис на договорі №91105691000 та анкеті-заяві про надання споживчого кредиту.
Тому заперечення відповідача, щодо не отримання додаткового кредиту не знаходять підтвердження в суді, .
26.06.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 274, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити Фактору право вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
З акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 22122022/2 від 22.12.2022 року слідує, що Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників /а.с.15/.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 274 від 26.06.2024 року слідує, що ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 91105691000 у розмірі 52527,61 грн., з яких: 31084,16 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21443,45 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, відповідачем заявлено вимогу про застосування спливу позовної давності.
Згідно зі статтями ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.
При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Відповідно до ст. 262 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином у спірному зобов'язані відбулася заміна кредитора, за якою позивач набув всіх прав кредитора у зобов'язаннях, які виникли між позикодавцем та відповідачем за договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відтак виходячи із положень ст. 262 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Вказана позиція викладена в постанові ВС України № 904/3280/18 від 08.02.2019 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пропустили строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом щодо усіх заявлених вимог, що згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові.
У своїх заявах по суті справи позивач не ставив питання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні даного позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити в повному обсязі за пропуском позивачем строку позовної давності.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. 257, 261-262, 267 ЦК України, правовою позицієюВерховного СудуУкраїни усправі №6-979цс15,Постановою ВС України № 904/3280/18 від 08.02.2019 року, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.Г. Нікітін