Справа № 453/1044/25
№ провадження 3/453/494/25
16 вересня 2025 року м. Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління Патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Суряк Ю.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 367625 від 20 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 , згідно з яким водій ОСОБА_1 20 червня 2025 року о 11 годині 15 хвилин в с. Тухолька Стрийського району Львівської області на автодорозі Київ-Чоп, 683 км + 900 м, керував транспортним засобом Nissan x-trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Renault duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йомй адміністративному правопорушенні категорично заперечив, зазначив, що дійсно 20 червня 2025 року близько 11 години в с. Тухолька Стрийського району Львівської області на автодорозі Київ-Чоп керував транспортним засобом Nissan x-trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався ним в праву смузі, автомобіль Renault duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , рухався позаду нього також в лівій смузі руху. З метою обгону він, а також автомобіль позаду нього, перестроїлись в ліву смугу, здійснили обгін, після чого автомобіль Renault duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , пересторївся в праву смугу та, намагаючись здійснити обгін його автомобіля з правої смуги, не вписався та скоїв ДТП.
Потерпілий - ОСОБА_2 - в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Згідно диспозиції ст.. 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним (доведеним до кінця і таким, що підлягає оформленню і покаранню) потрібні факти - особа водій повинен експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 367625 від 20 червня 2025 року водій ОСОБА_1 20 червня 2025 року о 11 годині 15 хвилин в с. Тухолька Стрийського району Львівської області на автодорозі Київ-Чоп, 683 км + 900 м, керував транспортним засобом Nissan x-trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Renault duster, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
В матеріалах, які надійшли до Сколівського районного суду Львівської області міститься ряд доказів, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 367625 від 20 червня 2025 року, схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 367643 від 20 червня 2025 року, складений відносно ОСОБА_2 .
При цьому, суд звертає увагу, що вказані докази носять суперечливий характер.
Зокрема, слід звернути увагу, що на момент складання схеми ДТП автомобілі від'їхали з місця зіткнення, однак, характер механічних пошкоджень кожного із транспортних засобів, відображений у схемі ДТП, а саме розташування таких пошкоджень, відповідають поясненням, наданим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відтак, оцінюючи надані суду докази на предмет доведення вини ОСОБА_1 , суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09 вересня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15 травня .2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року, заява № 39598/03, п. 65). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», заява №16437/04. Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючої в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що у справі відсутні належні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 , враховуючи, що докази мають бути беззаперечними, належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь цієї особи.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі слід закрити у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 266 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Я.Курницька